LUC 6

1Tɛom̀pùtɛ̀ mɑtɛ̀ yiè kɛ̀ Yesu mpɛ̃nkɛ́ dɛpɑɑ mmɑrɛ̀ miɛkɛ, kòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ nkɑ̃́ɑ̃tɛ mɛdibii nkɛ cɑ́ɑ́. 2Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ mɑbɛ̀ɛ bekɛ Yesu kɛ dɔ̀: Dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ tɑncɔ́ùmbɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri ikuɔ́ yetɛ dɛ̀ tɛom̀pùtɛ̀ yiè? 3Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Di í kɑ̀ɑ ndikònnì do pĩ nDɑfiti nɛ̀ o kɔbɛ kòo dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɑ̀? 4Ò do tɑmɛ̀ Kuyie ncĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀, nɛ̀ o kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ cɑ́ɑ́kɛ́, òmɔù do í dò nkɛ́cɑ́ɑ́kɛ́ bɛ̀, kɛ̀ dɛ̀ í tú ikuɔ́ nìùbɛ̀ mɑ́ɑ̀ɑ̀? 5Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Onìtìbirɛ dɛɛ̀ bɑkɛ́ tɛom̀pùtɛ̀. 6Tɛom̀pùtɛ̀ tɛtɛ̀ mɑtɛ̀ yiè kɛ̀ Yesu tɑ kutííntouku kɛ́ mbɛ̀ tiè, kòo nìtì mɔù dɛ̀ bo kòo bɑkù youku fɑ̃ṹ. 7Kɛ̀ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀, bɛ̀ɛ̀ do wɑnti bɛ̀ bo yĩ́mɛ̀ kɛ́wɑ́tí Yesu, kɛ̀ bɛ̀ nwúó nkɛ bo yɑ̀ kòò bo miɛkùnnɛ dɛ kóo nìtì tɛom̀pùtɛ̀ yiè. 8Yesu nɛ́ mɛ nyɛ̃́mɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀, kòo nɑ́kɛ́ wèè bɑkù fɑ̃ũ nkɛ dɔ̀: Ítɛ́ kɛ́cómmú dɛndɛ bɛnìtìbɛ̀ cuokɛ̀! Kòo ítɛ́ kɛ́cómmú. 9Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Ikuɔ́ yɛ̃ nti dɔɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ nnɑ̀ɑ kɛ̀ mɛyɛi ntɛom̀pùtɛ̀ yiè? Ti dɛɛtɛ́ onìtɑ̀ɑ, kɛ̀ ti ò kùɔ? 10Kɛ̀ Yesu bɛ̀ wèńtɛ́ bɛmɔu, kɛ́nɑ́kɛ́ wèè bɑkù fɑ̃ũ nkɛ dɔ̀: Youtɛ ɑ bɑkù! Kòo kù yòutɛ, kɛ̀ kùu kpenkɛ. 11Kɛ̀ dɛ̀ɛ yonkɛ Fɑdisĩɛ̃bɛ nɛ̀ ikuɔ́ wɑ̃ɑ̃̀bɛ̀ mɛdiɛ̀ nkɛ̀ bɛ̀ mbékú bɛtɔbɛ̀ bɛ̀ yóó yĩ́mɛ̀ Yesu. 12Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu dekɛ ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ́nyié nkɛ bɑ́ɑ́ nKuyie. 13Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kòo yú o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ́tɑ̃ɑ̃tɛ́ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́ bɛ̀ dɔɔ̀ o tɔ̃rɛ̀. 14Simɔɔ ò do yu wè kɛ dɔ̀ Piɛri nɛ̀ o nɑntɛ̀ Ãntidee nɛ̀ Isɑku nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ nɛ̀ Fidipu nɛ̀ Bɑtidemii, 15nɛ̀ Mɑtie nɛ̀ Tomɑɑ nɛ̀ Isɑku Adifee birɛ nɛ̀ Simɔɔ Sedɔti kó fɛnɑfɛ kou, 16nɛ̀ Sudi Isɑku birɛ nɛ̀ Sudɑɑsi Isikɑdiyoti wèè fìtɛ́ Yesu. 17Kɛ̀ bɛ̀ɛ cútɛ́ kɛ́cómmú kubiriku o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tìkú dɛ̀ nɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ pɛ́u bɛ̀ɛ̀ bonní Sudee nɛ̀ Sedisɑdɛmmu, Tiiri nɛ̀ Sitɔ̃ɔ̃ kó yɛhɛkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ tɔ̀kɛ́nɛ̀ dɑ̀mɛ́ɛ̀rì. 18Bɛ̀ do kɔ̀tɛní kɛ bo keè ò nɑ̀ɑ́mmɛ̀ mmɛ kòo bɛ̀ miɛkùnnɛ bɛ mɔmmú, kɛ múnkɛɛ miɛkùnnɛ yɛbɔkɛ̀ tɑ bɛ̀. 19Kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu nwɑnti kɛ bo ò kɑ̀ɑ́kɛ́ kɛ yɛ̃́ muwɛ̃rímú mɑmù yìɛ̀nímɛ̀ o miɛkɛ kɛ bɛ̀ miɛkùnko bɛmɔu. 20Kɛ̀ Yesu nwúó nho tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ nnɑɑti díndi bɛ̀ɛ̀ tu bɛcĩ̀rìbɛ̀, kɛ yɛ̃́ Kuyie nkpɑ̀ɑ̀tìyuu bomɛ̀ díì kpɛ́í! 21Dɛ̀ nnɑɑti díndi dikònnì bo bɛ̀, kɛ yɛ̃́ di yóó dimɛ̀ kɛ́nsɑ̀nnɛ̀! Dɛ̀ nnɑɑti díndi bɛ̀ɛ̀ kuɔ̀ kɛ yɛ̃́ di yóó dimɛ̀ diwɛ̀ì! 22Dɛ̀ ndi nnɑɑti bɛnìtìbɛ̀ bo ndi níí ndìì mɔ̀nnì kɛ di yetɛ, kɛ́ ndi sɑ̃́ɑ̃́ nkɛ di senku, di tú mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í n kɔbɛ kɛ dò ndi tú bɛnitiyɛibɛ. 23Kɛ̀ dɛ̀ di tùɔ̀kɛní dìì mɔ̀nnì dɛ̀ ndi nɑɑti kɛ̀ di nyɑ̃nku nɛ̀ diwɛ̀ì kɛ yɛ̃́ tiyeti diɛtì di bɑɑmɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀. Mɛɛ̀ botí nku bɛ̀ yɛmbɛ̀ do fɛ̃́ũmmɛ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀. 24Di nɛ́ bo yɑ̀ díndi tikpɑ̀tì yɛmbɛ̀, kɛ yɛ̃́ di dimɛ̀ di kó diwɛ̀ì kɛ dèè! 25Di bo yɑ̀ díndi bɛ̀ɛ̀ yo nkɛ sɑ̀nnɛ̀, kɛ yɛ̃́ dikònnì yóó di pĩ́mmɛ̀! Di bo yɑ̀ díndi bɛ̀ɛ̀ dɑú, kɛ yɛ̃́ di yóó tɑmɛ̀ mɛyɛǹcɑɑ̀rìmɛ̀ miɛkɛ kɛ́nkuɔ̀! 26Di bo yɑ̀ díndi bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu sɑ̃ntí bɛ̀, kɛ yɛ̃́ bɛ yɛmbɛ̀ múnkɛ do sɑ̃ntímɛ̀mu bɛ̀ɛ̀ tu bɛmɑ́ɑ̀ Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑm̀bɛ̀. 27N nɛ́ di nɑ́ɑ́mmu díndi bɛ̀ɛ̀ n kèḿmú kɛ tú: Ndɔ́nɛ̀ di kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀, ndɔɔrinɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ɛ̀ di níí. 28Ndɔɔrinɛ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ɛ̀ di dɔ́nɛ̀ mɛyɛi, kɛ́mbɑ́ɑ́ nKuyie mbɛ̀ɛ̀ di fɛ̃́ũnko bɛ kpɛ́í. 29Kòò mɔù dɑ bèntɛ, bɛnkɛ we ɑ bɑɑ tɛkù. Kòò mɔù fìètɛ ɑ yɑɑ̀bòrì diɛrì yóu kòo wɛ̃nnɛ́nɛ̀ di sɑ́m̀pɔ́rì. 30Mpɑ̃ɑ̃ bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ dɑ mɔ́ú, kòò mɔù tùótɛ́ ɑ kpɛrɛ ɑ bɑ́ɑ́ dɛ̀ nhò bekɛ. 31A dɔ́ bɛ̀ ndɑ dɔɔrimɛ̀, ndɔɔrimɛ bɛtɔbɛ̀. 32Kɛ̀ di dɔ́ bɛ̀ɛ̀ di dɔ́ mɑ́ɑ̀, di kó ticuuti bo ntú ɔ̃̀nti Kuyie mborɛ̀? Bɛ̀ɛ̀ í tũ nKuyie mbɛ̀ múnkɛ dɔ́mu bɛ̀ɛ̀ bɛ̀ dɔ́. 33Kɛ̀ di dɔɔri mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ɛ̀ di dɔɔri bɛ̀mbɛ mɛsɑ̀ɑ̀, di dɔɔ̀rìmɛ̀ nɛ́ cɑ̃̀ɑ̃́ nhɔ̃̀ndɛ? Bɛ̀ɛ̀ í tũ nKuyie mbɛ̀ múnkɛ mɛ ndɔɔri. 34Kɛ̀ di penni idíítí bɛ̀ɛ̀ yóó di tɛ̃́nnɛ́ mɑ́ɑ̀, di kó ticuuti bo ntú ɔ̃̀nti Kuyie mborɛ̀, bɛ̀ɛ̀ í tũ nKuyie mbɛ̀ múnkɛ pennimu bɛ̀ɛ̀ yóó bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́. 35Petìnkɛ ndɔ́nɛ̀ di kpɑntídɛ̀ntɔbɛ̀ kɛ́ mbɛ̀ dɔ̀ɔ̀ri mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ̀ bɛ̀ di pèntɛ idíítí di bɑ́ nkémmú bɛ̀ bo di tɛ̃́nnɛ́mɛ̀. Dɛ̀ mɔ̀nnì ndi di kó ticuuti yó ndɛumɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀, kɛ̀ di ntú Kuyie nkùù bɑkɛ́ kɛtenkɛ̀ nɛ̀ kɛĩ́nkɛ̀ ku kó ibí kɛ yɛ̃́ kù dɔ̀ɔ̀rimɛ̀ bɛ̀ɛ̀ í kù tũ nnɛ̀ bɛnitiyonkubɛ mɛsɑ̀ɑ̀. 36Nkuɔ̀nnɛ̀ ditɔbɛ̀ mɛsémmɛ̀ di cicɛ Kuyie mɛ̀ ndi kuɔ̀ mmɛ̀ɛ̀ botí. 37Di bɑ́ mbekùnɛ̀ bɛtɔbɛ̀ kɛ̀ Kuyie mbɑ́ɑ́ di bekɛ́nɛ̀. Di bɑ́ɑ́ yĩ́ otɔù cɑ̀ɑ̀rɛ̀, Kuyie nyɑ̀ɑ bo yĩ di cɑ̀ɑ̀rɛ̀. Ncĩ́ɛ̃́konɛ̀ ditɔbɛ̀ kɛ̀ Kuyie ndi cĩ́ɛ̃́. 38Mpɑ̃ɑ̃nnɛ̀ kɛ̀ Kuyie ndi pɑ̃, kù bo cũɔ̃́ di yɑɑ̀yɔ̀rɛ̀ kɛ́píɛ nkɛ́ĩkú, kɛ yɛ̃́ Kuyie nyóó di bennɛ́mmɛ̀ di bennɛ́nɛ̀ tɛ̀ɛ̀ biètɛ̀ ntɛ bɛtɔbɛ̀. 39Kɛ̀ Yesu yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ nɛ̀ mɛdonnimɛ̀ miɛkɛ kɛ dɔ̀: Kuyũ̀ɔ̃̀nkù bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́dɛtɛ kutɛkù, kɛ̀ kù dɛ̀tɛ kutɛkù tì bo do tidɛ́ difɔ̃̀tìrì miɛkɛ. 40Wèè bɛbíí ò í pɛ̃ɛ̃tɛ́ wèè ò bɛnkú, kòo mɛ mbɛbíí kɛ dèè ò bo mɑɑtɛnɛ̀ wèè ò bɛnkɛ. 41Dɛ̀ dòmmɛ kɑ̀ɑ wùó nkumúú kùù ɑ̃ ɑ kou nɔ̀nfɛ̀ miɛkɛ kɛ nɛ́ í dɑkɛ kumundɔú kùù bo ɑ kɔfɛ miɛkɛ ku kpɛ́í. 42A bo yĩ́mɛ kɛ́nɑ́kɛ́ ɑ kou kɛ dɔ̀: Yóu kɛ̀ n dɛitɛ kumúú kùù pɑ̃̀ḿmú ɑ nɔ̀nfɛ̀ miɛkɛ kɛ̀ kumundɔú nɛ́ pɑ̃́mmú ɑ kɔfɛ miɛkɛ. Mɛyɛ̀mmɛ̀ mɛ̀dɛ́mɛ̀ yiɛ̀ nfɔ̃́, ketɛ́ kɛ́pɑ̃́ntɛ́ kumundɔú kùù pɑ̃̀ḿmú ɑ nɔ̀nfɛ̀ miɛkɛ kɛ nɛ́ nɑ kɛ́dɛitɛ kumúú kùù bo ɑ kou kɔfɛ miɛkɛ. 43Mutie sɑ̀ɑ̀mù í pɛí yɛbɛ sĩ̀nyɛ̀, musĩ̀mmù mɛ nyí pɛí yɛsɑ̀ɑ̀yɛ̀. 44Bɛ̀ bɑnní mutie mu bɛ borɛ̀ ndɛ, bɛ̀ í tɔ̃ũ fìkíè bɛ musɑ̃mporìmù ĩ́nkɛ̀, bɛ̀ mɛ nyí tɔ̃ũ fínyĩ̀ bɛ mmuporìmù ĩ́nkɛ̀. 45Onìtì wèè miɛkɛ wenni weè dɔ̀ɔ̀ri mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ̀ wèè miɛkɛ í wenni kòò dɔ̀ɔ̀ri mɛyɛi, kɛ yɛ̃́ tìì bo onìtì yɛ̀mmɛ̀ miɛkɛ, o nùù ti nnɑ́ɑ́mmɛ̀. 46Dɛ̀ dòmmɛ kɛ̀ di n tú ti Yiɛ̀, ti Yiɛ̀, kɛ nɛ́ í dɔɔri n di nɑ́ɑ́ ntì? 47M bo di nɑ́kɛ́ wèè kɔ̀tɛní m borɛ̀ kɛ kémmú n nɑ́ɑǹtì kɛ dɔɔri tì yɛ̃mmɛ̀ ò dònnɛ̀ wè. 48Ò dònnɛ̀ onìtì nwe wèè dɔ́ kɛ́mɑɑ́ tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ dɑmmú, kɛ tùɔ̀kɛ dipèrì, kɛ pũ̀ṹtɛ́ di ĩ́nkɛ̀. Kɛtenkɛ̀ kuɔ́ mmɛniɛ ndìì mɔ̀nnì kɛ̀ ikó mpíɛ, kɛ̀ mɛniɛ nyɛ̀nní kɛ́ ntɛ̀ puotì bɑ́ tɛ̀ í ndo, kɛ yɛ̃́ tɛ̀ pũ̀ṹtɛ́mɛ̀ dipèrì ĩ́nkɛ̀. 49Wèè mɛ nkèḿmú n nɑ́ɑǹtì kɛ í dɔɔri tì yɛ̃mmɛ̀ ò dònnɛ̀ wèè mɑɑ́ wènwe o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ dibiri ĩ́nkɛ̀ bɑ́ ò í dɑmmú kɛ sɔ̃̀ńtɛ́ kɛ pũ̀ṹtɛ́. Kɛ̀ kɛtenkɛ̀ɛ kuɔ́ nkɛ̀ ikó mpíɛ nkɛ̀ mɛniɛ nyɛ̀nní kɛ́ tɛ̀ potɛ́ kɛ̀ tɛ̀ pɑ̃̀nkɛɛ do kɛ́pɔntɛ pɑ́íí.

will be added

X\