TENKETƐ́ 24

1Abɑrɑhɑmmu do kòtɛ́ mɛdiɛ̀ mmɛ, kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ ndɛmɔu miɛkɛ. 2Diyiè mɑrì kòo nɑ́kɛ́ o kóo tɔ̃ntì kótì wèè bɑ̀ɑ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀, kɛ bɑɑ o kpɑ̀tì kɛ dɔ̀: Sɛu nhɑ nɔ̀ùtɛ̀ n kpèrì. 3Bɛ́i nkɛ́yú ti Yiɛ̀ nKuyie Mpɑkɛdɑɑ yètìrì kɛ dɔ̀ ɑ í yóó wɑɑ́ m birɛ onitipòkù Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ m bo bɛ̀ɛ̀ cuokɛ̀, bɛ miɛkɛ. 4Kɑ̀ɑ kɔ̀ri n ciɛ nkɛ, n nɑɑ̀mùnkù miɛkɛ kɛ yóó kɛ nwɑɑ́ nhonitipòkù, kɛ́puó m birɛ Isɑki. 5Kòo tɔ̃ntì dɔ̀: Kɛ̀ dɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ onitipòkù bɑ́ɑ́ yie nkɛ́ n nɛinɛ̀ní diɛ di nhɛì, ɑ birɛ yó nni nnɛínɛ̀mu dɛ bíɛ́kɑ̀ɑ̀? 6Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu dɔ̀: A bɑ́ɑ́ dítínnɛ́ ɑ mɑ́ɑ̀ kɛ́nɛinɛ̀ m birɛ. 7Ti Yiɛ̀ nKuyie Mpɑkɛdɑɑ wèè n dènnɛní n cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ nh ɛì kɛ n nɑ̀kɛ́ kɛ tú: M bo dɑ duɔ́ di nhɛì kɑ̀ɑ yɑɑ̀bí di tiekɛ. Kù bo duɔnní ku tɔ̃nnì kɛ̀ dì ndɑ ní kɑ̀ɑ wɑɑnní onitipòkù kɛ́puó m birɛ. 8Kòo nitipòkù yetɛ ò bo ndɑ nɛínnímɛ̀, ɑ bɛ́i ndìì nùù í yóó dɑ pĩ́. A cɛ̃́nkɛ bɑ́ nnɛínɛ̀ m birɛ dɛ bíɛ́kɛ̀. 9Kòo tɔ̃ntìi sɛu nho nɔ̀ùtɛ̀ Abɑrɑhɑmmu kpèrì kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: M bo dɔɔ̀ ɑ bɛ́i ntì. 10Kòo tɔ̃ntìi túótɛ́ Abɑrɑhɑmmu yòyóbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛpɑ̃rɛ̀ sɑ̀ɑ̀yɛ̀, kɛ́kɔtɛ Mɛsopotɑmii, Nɑɔɔ ciɛ. 11Ò tùɔ̀kɛ dìì mɔ̀nnì tɛbintɛ dihɛì mɑ̀nku kɛ́duɔ́ nkɛ̀ yòyóbɛ̀ɛ nínkú. Dɛ̀ do tú kuyuoku nku dikónnɛ́tɑrì mɔ̀nnì. 12Kòo bɑ́ntɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ dɔ̀: N Yiɛ̀ nKuyie nhAbɑrɑhɑmmu tũ nkù n dɑ bɑ́ɑ́mmu yóu kɛ̀ n yɑ̀ n wɑnti dɛ̀ yíe. Dɔɔ̀ n yiɛ̀ nhAbɑrɑhɑmmu mɛsɑ̀ɑ̀. 13M bo tɛbintɛ tɑkɛ́ nkɛ kɛ̀ dihɛì kó bɛsɑpɑ̀mbɛ̀ yó ntɑɑ̀ní mudúò. 14M bo mɔɔ wèè sɑpɑ̀ɑ̀ nkɛ dɔ̀: Bíi nhɑ dúù kɛ̀ ǹ yɑ̃̀, kòo n tɛ̃́nnɛ́ kɛ yĩ́: Yɑ̃̀ kɛ̀ n duɔ́ nhɑ yòyóbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̃̀. M bo bɑntɛ́ kɛ dɔ̀ weǹwe ɑ tɑ̃ɑ̃tɛ́mɛ̀ ɑ kóo tɔ̃ntì Isɑki kpɛ́í, kɛ dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀ n yiɛ̀ nhAbɑrɑhɑmmu. 15Ò kpɑɑ́ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ Abɑrɑhɑmmu nɑntɛ̀ Nɑɔɔ pokù Midikɑɑ birɛ Betuyɛɛdi kóo sɑpɑ̀ɑ̀ Debekɑɑ yɛ̀nní kɛ tɔ didúù. 16Dɛ kóo sɑpɑ̀ɑ̀ ndo wenni mɛdiɛ̀ mmɛ, kɛ mu nyí yɛ̃́ onitidɔ̀ù, kòo dó mɛniɛ nkɛ́píɛ nho dúù kɛ́tɔ nkɛ́nkũnti. 17Kɛ̀ Abɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntìi cokɛ́ kóò co kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Yóu kɛ̀ n yɑ̃̀ ɑ dúù kó mɛniɛ nsɑ́m̀pɔ́. 18Kòo sɑpɑ̀ɑ̀ dɔ̀: Yɑ̃̀. Kɛ bíi mmɛcɑ̃ɑ̃ nho dúù kóò duɔ́ nkòo yɑ̃̀. 19Ò dèè dìì mɔ̀nni kòò dɔ̀: M bo duɔ́ nhɑ yòyóbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ yɑ̃̀ kɛ́nsɑ̀nnɛ̀. 20Kòo utɛ́ mɛniɛ mmɛcɑ̃ɑ̃ nyiwũɔ̃ yɔ̃̀ ndɛ̀, kɛ́cokɛ́ kɛ́dónní kɛ́duɔ́ nyòyóbɛ̀ bɛmɔu. 21Kɛ̀ dɛ̀ɛ di Abɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntì kòo nhò wùó nkɛ dò nyúóó, kɛ bo yɑ̀ kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkuù dɔ̀ɔ̀ri ò kù bekɛ tì. 22Kɛ̀ yòyóbɛ̀ɛ yɑ̃̀ kɛ́deè kòo túótɛ́ mumɑ́mɑ́ɑ́ mmɛsɔɔ nkɔ̃mu bɛ̀ tũɔ̃̀mù dihɔ̃nnì nɛ̀ sinɛí sìdɛ́sì mɛsɔɔ nkpɛsi, 23kóò bekɛ kɛ dɔ̀: We nkóo sɑpɑ̀ɑ̀ ndɑ tú? N dɑ bɑ́ɑ́mmu mɛfíè mbo mbo ɑ cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ nɛ̀ n kɔbɛ kɛ̀ tí yiénɑ́ɑ̀? 24Kòò dɔ̀: N tú Midikɑɑ nɛ̀ Nɑɔɔ bɛ kóo dɑpɑ̀ɑ̀ Betuyɛɛdi kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nwe. 25Kòo yíɛ́ kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Timúkpetì bomu nɛ̀ tisũ̀ũ̀tì pɛ́u, kɛ̀ di bo duɔ́ dɛ̀ bo. 26Kòo tɔ̃ntìi nínkú kɛ́bɑ́ntɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie, 27kɛ́bɛ́i nkɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie, n yiɛ̀ nhAbɑrɑhɑmmu tũ nkù yètìrì ndɛu, kuù ò kuɔ́ mmɛsémmɛ̀ koò dɔ̀ɔ̀ mɛsɑ̀ɑ̀, kɛ n niitɛ́ kɛ̀ ǹ tùɔ̀kɛní o kɔbɛ borɛ̀. 28Kòo sɑpɑ̀ɑ̀ ncokóo tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́nɑ́kɛ́ o yɔ̃ dɛ kó tinɑ́ɑǹtì. 29- 30Debekɑɑ do mɔkɛ o tɑ̃ũ̀ mɔù nwe kòo yètìrì tu Dɑmɑɑ kòo yɑ̀ mumɑ́mɑ́ɑ́ nnɛ̀ sinɛí kɛ́keè ò nɑ̀ɑ́ ntì kɛ́ítɛ́ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́kɔtɛ tɛbintɛ borɛ̀ kɛ́ yɑ̀ dɛ kóo nìtì nɛ̀ o yòyóbɛ̀. 31Kɛ dɔ̀: Fɔ̃́ nti Yiɛ̀ nKuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ mbonɛ̀ wè, kɔtɛní kɛ̀ tí kò. Dɛ̀ yĩ́mɛ kɑ̀ɑ bo dikpɑ́ɑ̀? N tũ̀ntɛmu tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ wɑɑ́ nyòyóbɛ̀ yó mborɛ̀. 32Kòo tuɔkoo tɛcĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ̀ Dɑmɑɑ duɔ́ nkɛ̀ bɛ̀ɛ boutɛ́ yòyóbɛ̀ tinɛntì, kòo bɛ̀ duɔ́ ntimúkpetì nɛ̀ tisũ̀ũ̀tì, kɛ́duɔ́ mmɛniɛ nhAbɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntì nɛ̀ o nɛínɛ̀ bɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ɛ ɔ́ú bɛ nɑɑ̀cɛ̀i. 33Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò duɔ́ mmudiì kòo yetɛ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ n yí nɑ̀kɛ́ n tɔ tì m bɑ́ɑ́ di. Kɛ̀ Dɑmɑɑ dɔ̀: Bɛ́i! 34Kòò dɔ̀: N tú Abɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntì nwe. 35Ti Yiɛ̀ nKuyie nkuù dɔ̀ɔ̀ n yiɛ̀ nhAbɑrɑhɑmmu mɛsɑ̀ɑ̀, kòò kpenkɛ kɛ mɔkɛ tikpɑ̀tì mɛdiɛ̀. Kɛ mɔkɛ iwũɔ̃ nɛ̀ idíítí nɛ̀ mɛsɔɔ nnɛ̀ bɛtɔ̃mbɛ̀ bɛnitidɑɑbɛ̀ nɛ̀ bɛnitipòbɛ̀ nɛ̀ yòyóbɛ̀ nɛ̀ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀. 36Kɛ̀ Sɑrɑɑ o pokù ò pɛitɛ́ dɛnitidɑbirɛ o kótì cuokɛ̀, kòo dɛ̀ duɔ́ nhò mɔ̀kɛ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀. 37Kɛ̀ n yiɛ̀ nhAbɑrɑhɑmmu duɔ́ nkɛ̀ m bɛ́i nkɛ yu ti Yiɛ̀ nKuyie nyètìrì kɛ yĩ n yí yóó túótɛ́ onitipòkù Kɑnnɑhɑ̃ɑ̃ kɔbɛ ò bo bɛ̀ɛ̀ cuokɛ̀ kɛ́puó nho birɛ. 38Kɛ̀ n yóó kɔtɛ o nɑɑ̀mùnkù kɔbɛ borɛ̀ ndɛ, o cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɛ́wɑɑ́ nhonitipòkù kɛ́puó nho birɛ. 39Kɛ̀ nh ò nɑ̀kɛ́ kɛ yĩ kɛ̀ dɛ̀ yɛ̀mmɛ̀ onitipòkù bɑ́ɑ́ yie nkɛ́ n nɛinɛ̀. 40Kòò n tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ tú o Yiɛ̀ nKuyie nhò tũ nkù yó n niitɛ́mu kɛ̀ m pɛ́tɛ́ onitipòkù o kɔbɛ cuokɛ̀, o cicɛ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ miɛkɛ, kɛ́kònnɛ̀nko kɛ́puó nhò kóò dɑpɑ̀ɑ̀. 41Kɛ̀ ǹ kɔ̀tɛ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ borɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ í yie, ò bɛ́i ndìì nùù bɑ́ m pĩ́. 42N tùɔ̀kɛní tɛbintɛ borɛ̀ yíe nkɛ bɑ́ntɛ̀mu Kuyie nkɛ yĩ: Ti Yiɛ̀ nKuyie nhAbɑrɑhɑmmu tũ nkù yóu kɛ̀ n yɑ̀ n wɑnti dɛ̀, 43n yó mbo tɛbintɛ tɑkɛ́ nkɛ, osɑpɑ̀ɑ̀ nwèè bo tɑnní mudúò kɛ̀ nh ò mɔɔ mɛniɛ nkɛ yĩ́: Yóu kɛ̀ ǹ yɑ̃̀ ɑ dúù kó mɛniɛ nsɑ́m̀pɔ́. 44Kòò n tɛ̃́nnɛ́ kɛ dɔ̀: Yɑ̃̀ kɛ̀ n dó kɑ̀ɑ yòyóbɛ̀ɛ yɑ̃̀, n yóó bɑntɛ́mu ɑ we ntɑ̃ɑ̃tɛ́mɛ̀ kòò yóó yenkɛ n yiɛ̀ mbirɛ. 45N kpɑɑ́ mɛ nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ Debekɑɑ tùɔ̀kɛní kɛ tɔ didúù kɛ dó tɛbintɛ, kɛ̀ ǹ yĩ́: N dɑ bɑ́ɑ́mmu m pɑ̃ mɛniɛ nkɛ̀ n yɑ̃̀. 46Kòò toutɛ́ o dúù mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ bɛ́i nkɛ yĩ: Yɑ̃̀, kɑ̀ɑ yɑ̃̀ kɛ dèè, n dó kɛ́duɔ́ nhɑ yòyóbɛ̀. Kɛ̀ n yɑ̃̀ kɛ́deè kòo duɔ́ n yòyóbɛ̀. 47Kɛ̀ nh ò bekɛ kɛ yĩ: We nkóo sɑpɑ̀ɑ̀ ndɑ tú? Kòò yɛ̃ nNɑɔɔ nɛ̀ Midikɑɑ bɛ birɛ Betuyɛɛdi kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nhò tu, kɛ̀ n tɔ̃nnɛ́ o ɔ̃nnì mumɑ́mɑ́ɑ́ koò ũ̀ńnɛ́ sinɛí. 48Dɛ mɔ̀nnì ndi n nìńkúmɛ̀ kɛ dɔunnɛ̀ mutɔ̃mmú ti Yiɛ̀ nKuyie nhAbɑrɑhɑmmu tũ nkù, kù n niitɛ́mɛ̀ weti weti kɛ̀ m bo túótɛ́ o tebitɛ kóo sɑpɑ̀ɑ̀ nkɛ́puó nho birɛ. 49Kɛ̀ di yie nkɛ bo dɔɔ̀ n yiɛ̀ mmɛsɑ̀ɑ̀ nweti weti dí n nɑ́kɛ́, kɛ̀ di mɛ nyetɛ dí n nɑ́kɛ́ kɛ̀ n sɔɔ́. 50Dɑmɑɑ nɛ̀ Betuyɛɛdi kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie nkuù yɛ̃ ndɛ̀ mmɛ̀ ndò! Ti bɑ́ɑ́ nɑ kɛ́bɛ́i ntìmɑtì. 51Ntɛ Debekɑɑ, túótɛ́ we kɛ́kònnɛ̀ kɛ́puó nhɑ yiɛ̀ nkóo dɑpɑ̀ɑ̀, kɛ́ndònnɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ntì ndɑ nɑ̀kɛ́mɛ̀. 52Abɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntì kèè dìì mɔ̀nnì dɛ kó tinɑ́ɑǹtì, kɛ́nínkú kɛ́sɑ̃ntɛ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɛ̀ mutɔ̃mmú, 53kɛ́dɛitɛ timɑ́tì pɛ́ítì nɛ̀ mɛsɔɔ nkó tinɛntì nɛ̀ tiyɑ̀ɑ̀tì kɛ́duɔ́ Debekɑɑ, kɛ́pɑ̃ yɛpɑ̃rɛ̀ sɑ̀ɑ̀yɛ̀ o tɑ̃ũ̀ nɛ̀ o yɔ̃. 54Kɛ̀ bɛ̀ɛ di kɛ́yɑ̃̀, wenwe nɛ̀ bɛ̀ɛ ò cíe, kɛ́deè kɛ́yié. Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ dikṹnweńnì kòò dɔ̀: Yóunɛ̀ kɛ̀ n kò n yiɛ̀ mborɛ̀. 55Kòo sɑpɑ̀ɑ̀ ntɑ̃ũ̀ nɛ̀ o yɔ̃ kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Yóu kòo nti kpɑɑ́nɛ̀ kɛ dɔ̀ yɛwe tɛpíítɛ̀ kɛ̀ di nɛ́ kò. 56Kòo tɔ̃ntì dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie nni nteennɛ̀mu kɛ̀ ǹ yɑ̀ n wɑnti dɛ̀, bɑ́ nni nhɔɔtínɛ̀, yóunɛ̀ kɛ̀ n kò n yiɛ̀ mborɛ̀. 57Kɛ̀ bɛ̀ dɔ̀: Ti yúnɛ̀ osɑpɑ̀ɑ̀ nkóò bekɛ. 58Kɛ̀ bɛ̀ɛ yú Debekɑɑ kóò bekɛ kɛ dɔ̀: A dɔ́ kɛ́nɛinɛ̀ onìtì yie nkɛ̀ dí kònɑ̀ɑ̀? Kòò dɔ̀: Ɛ̃ɛ̃, m bo ò nɛinɛ̀! 59Kɛ̀ bɛ̀ɛ yóu Debekɑɑ nɛ̀ kudɑɑkù kùù ò yɔ, kɛ̀ bɛ̀ bo nɛinɛ̀ Abɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntì nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ ò cíenní kɛ̀ bɛ̀ɛ kò. 60Kɛ̀ bɛ̀ɛ mɔɔ Kuyie nkó mɛsɑ̀ɑ̀ nDebekɑɑ kpɛ́í nkɛ dɔ̀: A bo piɛ́ kɛ̀ dɛ̀ nsũ mɛsɑ̀ɑ̀, kɑ̀ɑ yɑɑ̀bíi tiekɛ ɑ níìmbɛ̀ ɛkɛ̀. 61Kɛ̀ Debekɑɑ ítɛ́ nɛ̀ o tɔ̃mbɛ̀ kɛ́dekɛ yòyóbɛ̀, kɛ́tũnnɛ dɛ kóo nìtì kɛ̀ bɛ̀ɛ kò. 62Dɛ mɔ̀nnì kɛ̀ Isɑki ìtɛ́ Dɑɑyii-Doyii kɛ konní kɛ bo Nɛkɛbu. 63Kuyuoku mɑkù kɛ̀ Isɑkii yɛ̀ kɛ́ncentì dikpɑ́ɑ̀, kɛ́wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ yòyóbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ kèríní. 64Kɛ̀ Debekɑɑ wéntɛ́ kɛ́yɑ̀ Isɑki kɛ́cútɛ́ní yòyó ĩ́nkɛ̀, 65kɛ́bekɛ́ Abɑrɑhɑmmu kóo tɔ̃ntì kɛ dɔ̀: Wenninwe wèè kèríní ti bíɛ́kɛ̀? Kòò dɔ̀: N yiɛ̀ nwe. Kɛ̀ Debekɑɑ kɑ̃ɑ̃́ nkuyɑ̀ɑ̀kù o ììkɛ̀. 66Kòo tɔ̃ntìi nɑ́kɛ́ Isɑki ò dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀. 67Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Isɑkii tɑnnɛ́ Debekɑɑ o yɔ̃ Sɑrɑɑ kó kudieku kɛ́puokɛ, kɛ́ nhò dɔ́ kòo yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑ́tɛ́ kɛ yɛ̃́ o yɔ̃ kumɛ̀ kòo yɛ̀mmɛ̀ cɑ̀ɑ̀rɛ̀.

will be added

X\