1 Jɔ̌ʼ Yésʉs ɑ́ sil elwib bilwǐb bínɨ̌ bíbyɛ̂h yɨ́, nye nzě lɛ́ɛ le ompʉ́n bé ó: 2 «Bɨ̌n bé lɨ́ egʉ́ɑ ó, nzɔɔ Pɑ́skɑ, nyɨ́ kɑ̌ lîʼ mélú mébɑ́ ó, nye bwɑ́lɔɔ. Nó ó Mwɑ̂n mé Mʉr ónzě bɛ́mɔɔ, ó bé bómlɑɑ nye ɨ́ kolôs kʉ́.» 3 Ojǿø o mpɑ́h Nzyɛ̌m le otɔ́mɑ́ bʉ̂r o bé Ɨ́zrɑɛ̂l, bê nzě syɛŋɑ lɨ́ ebɛhɛɛ mé Kɑyɨɑ́fɑ, njǿø opɑrɑ. 4 Bé ɑ́ komlo tɨ̂ʼ ó mpʉ bé jɑ́lɑ́ le emɛ̂r Yésʉs ɨ́ nzɨ̌ mikóo, bé nkʉ̂ jʉ̂ nyé yɨ́. 5 Sɑ̂ gwɑ́r, bé ɑ́ be yɨ́ɛ ó, lɨ́ elɛ́ɛlɑ pɑ́ʼ nyɔ́ɔ́ ó: «Mɨnɑ́ bé ɑyɨ́ pɑ̌ mɛ̂r gɑ́ nye ɨ́ jɔʼ nzɔ́ɔ. Minzɨnzɨ mi bʉ̂r, myé ɑ́mû sɑ̂ bíntʉ̌.» 6 Ɨ́ mpʉ̌ Yésʉs ɑ́ bě Bétɑnî, ɨ́ mbɛ̌r mé Simon, mʉr ɑ́ bíle nzɑ̌m nyɑ́ yɨ́, 7 nyʉ́ʉ́ mʉ́mɑ́ nzě nî. Nye ɑ́ bě e ntɑ̌ʼ ɑlbɑ̂r, lǿŋlɑ́ le lɔbínɑ yé ɑ́ be ɨ́ buo díɑ yɨ́. Nye nzě sʉ̌ Yésʉs lɔbínɑ yɑɑ́ ɨ́ lʉ̂, jɔʼ nyé ɑ́ be, nye jínɑ lɨ́ ede yɨ́. 8 Mpʉ ómpʉ́n bé, bé ɑ́ bee syɛ́ɛlɑ yɑɑ́ yɨ́, bê kʉ́ nzě bene. Bé ó: «Wɑ́ɑ̌ nyɔm nyé bɑ́ sɑ̌m dimé lɔbínɑ yɨ̂, mbi wɨ̂ʼ yɨ́? 9 Yê kʉ jɑlɑ ó, bɛ́mɑ ó bɛ́mɑ́ɑ e tɑ̂ŋ mɔnɨ́ ɨ́ buo buo, kɑb mínjyêbnjyéb!» 10 Yésʉs ntɔ̂ʼ gʉ́ɑ̌ sɑ́ bé ɑ́ lwiblɑ pɑ́ʼ nyɔ́ɔ́ yɨ́. Nye ntɔ̂ʼ jî e bé ó: «Bɨ̌n bɑ́ ntɨ́ʼ mʉ́mɑ́ nyɑ̂ʼ ɨ́ yé? Nyɨ́ sɑ̂ mé sɑ́ dí ɨ́ buú mbɨɑ yɨ́. 11 Ebě, bɨ̌n e bɑɑ́ntéʼenteʼe o bʉ̂r ó dí ɨ́ jɔʼ yɨ́yɛ̂h. Mɨnɑ́ bɨɛ bé ɑ́kóʼó di gɑ́ jɔʼ yɨ́yɛ̂h. 12 Jɔʼ nyê sʉ mé múló ménɨ̌ ɨ́ nyʉ̂l yɨ́, nye sɑ́ nó ó ɨ́ lɔ̌b dɨlɑ́ yɑ̂m. 13 Mě lɛ́ɛ́ bɨ́n lɨ́ otyeetye ó, súm yɨ́yɛ̂h bé ngɑ́ túnǒ Mbɨɑmbɨɑ Lɔ́ɔ́ wɨ̂ʼ ɨ́ sí yɨ̂ʼ yɨ́yɛ̂h yɨ́, syɛ́ɛlɑ mʉ́mɑ́ nyɑ̂ʼ sɑ́ yɨ́, yé ólɛ́ɔɔ ntémé. Bʉr, bé otoŋlo nyé tɨ̂.» 14 Nó ó, nyʉ́ʉ́ mpʉ́n ɨ́ sɔ́mɑ́ bʉ̂r kɑ́m le obɑ́ ɑ́ be e díe ó, Yʉ́dɑs Iskɑriôt nyɑ́, ɑ́ nze tô kwɑ́ ojǿø o mpɑ́h Nzyɛ̌m. 15 Nye ó: «Bɨ̌n bé ójwe mé yé, mé bɛ́mɑ́ bɨ́n Yésʉs nó?» Bé ntɔ̂ʼ kɛʼ nyé minzɑŋ mí mɔnɨ́ mekɑ́m mélɛ̂l. 16 Tɑ́ɑre ɨ́ jɔʼ yɑɑ́, nye ntɔ̂ʼ sɑ́ɑ̌ mpɑ̌ŋ jɔʼ ébɛ́mɑ nyê. 17 Ɨ́ móhó ésóʼ é nzɔ́ɔ bé ɑ́ de biblêr bi dí ɑbe e levure bí nyɨ́, ompʉ́n mé Yésʉs nzě sîhlě bɑ̌ʼ e né, bê nzě lɛ́ɛ ó: «Mede mé Pɑ́skɑ gó ngɑ́ de mɑ́, gǒ kpɛl ó, bɨ̌h jɑ́mɑɑ go mɑ̌ wó?» 18 Nye nzě yɑlɑ e bé ó: «Tóʼ gɑ́ ɨ́ nkɑnɑ kwɑ́ nyʉ́ʉ́ mʉ̂r. Bɨ̌n ɑ lɛ́ɛ́ e né ó: “Lɛ̂ʼlɑ lɛ́ɛ́ ó, jɔʼ yé, yé mû ó kúno epyɑ̂l. Nó ó, bé le ompʉ́n bé, bé ónzě bwɑl nzɔ́ɔ Pɑ́skɑ ó kwɑ́ nyǒ.”» 19 Ompʉ́n bé ntɔ̂ʼ sɑ̂ mpʉ̌ Yésʉs ɑ́ lɛ́ɛ bé yɨ́. Bê nzě jɑ̂m méde mé Pɑ́skɑ. 20 Ɨ́ bíí kʉ̌ʼ nɛ́ɛ: Yésʉs, bé le ompʉ́n kɑ́m le obɑ́ bê nzě diŋɔɔ sí. 21 Jɔʼ bé ɑ́ be, bé mû lɨ́ ede yɨ́, Yésʉs ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ e bé ó: «Mě lɛ́ɛ́ bɨ́n lɨ́ otyeetye ó, mʉr ngwɑ́r ɨ́ sɔ́mɑ́ yɨ́n óbɛ́mɑ mê.» 22 Nyʉ̂l ntɔ̂ʼ tyɛʼ bê. Bê nzě gɔ́nɑ le ejî nyé mʉr ngúngwɑ́r ó: «Dɑ̂ ɛ̌, yé ɑbe mê, yé ɑbe nó?» 23 Nye ntɔ̂ʼ yɑlɑ e bé ó: «Yé ó mʉr bɨ́h e nê twɑ̌r épulo ɨ́ sʉ́ɑ́ gwɑ́r nyɑ́. Nyɨɛ ó ngɑ́ bɛ́mɑ mê. 24 Yé ó nó. Mwɑ̂n mé Mʉr ójwě mpʉ yé ɑ́ boo be tilɑ́ ɨ́ lɔ̌b wé yɨ́. Sɑ̂ gwɑ́r, nkoó, nye ó, e mʉr ngɑ́ bɛ́mɑ Mwɑ̂n mé Mʉr nyɑ́! Yé ɑ́ gwɑ mbɨɑ mʉr wɑɑ́ ó, mpɑ nye ɑ́ bé ɑbyɛ̂l!» 25 Nó ó, Yʉ́dɑs, mʉr ɑ́ be lɨ́ edǐ bɛ́mɑ nyé nyɑ́, ɑ́ nze lɛ́ɛ e né ó: «Lɛ̂ʼlɑ, ɑbe mɛ̂m dɑ! Yé ɑbe nó?» Nye ntɔ̂ʼ yɑlɑ e né ó: «Yé ó gó mʉr tɨ̂ʼ dí sí lɛ́ɛ̌ nɨ̌.» 26 Ɨ́ mpʉ bé ɑ́ be, bé mû lɨ́ ede yɨ́, Yésʉs ntɔ̂ʼ nʉɑ̌ blêr, jwě Nzyɛ̌m nzyǒo, pɛ̂ʼ yé bipêh, jwe ómpʉ́n byɑ̌. Nye ó: «Nʉŋɑɑ gɑ̂. Bɨ̌n ɑ dê. Nyʉ̂l nyɑ̌m ó nyɨ̂.» 27 Píe tɨ̂, nye ntɔ̂ʼ nʉɑ̌ bélé ményoʼ, jwě Nzyɛ̌m nzyǒo, ntɔ̂ʼ jwe bé yɑ̌. Nye ó: «Déʼ gɑ̂, bɨ̌n óbɛ̂h!» 28 Ebě, mecié mɑ̂m ó mɑ̂. Mecié mɑ̂m, mê nze sɑ́ ó sɑɑ́. Mé mû ó lɨ́ esøø lɨ́ esú é bʉ̂r ɨ́ buo buo, ó Nzyɛ̌m pɛ́ʼɛɛ bé bibɑɑ bí ébébe byɔ́ɔ́. 29 Me lɨ́ elɛ́ɛ bɨ́n ó, me ɑ́kɑ̌ bɑ́ʼɑ̌ de ményoʼ mɑ̂, tɑ́ɑre ɨ́ bɑ́ɑ́nɑ̂, tó pyɑ̂l ɨ́ jɔʼ mɨ́nɑ́ ngɑ́ kɑ̌ de gɑ́ mɑɑ́ mejwɑ̂n ɨ́ sí mé Sɔ́ŋ wɑ̌m yɨ́. 30 Bê nzě jyɛɛ méjéme mésø̂ʼlʉ. Bê nzě mɔɑ̌ sûm yɑɑ́, tóŋɔɔ lɨ́ Ecǿʼ lé ólivier . 31 Yésʉs nzě lɛ́ɛ e bé ó: «Me óbe ɨ́ pum wɨ̂ʼ mûh ó, ebɔ̌ʼ lé óbɨmɑ bɨ́n bɨ́bɛ̂h ɨ́ miléme lɨ́, ebě, yê tilɑ́ ó: “Me ójʉ̂ pɑ́lɑ binteme; binteme bi pɑ́lɑ wɑɑ́, byé omyɑmɑ̌ dwǐʼ e dwǐʼ.” 32 Sɑ̂ gwɑ́r, ɨ́ jɔʼ mé ngɑ́ pɑh yɨ́, me ósɑ́mle, tó bóno bɨ́n ɨ́ sí Gɑlilê.» 33 Pierre, nye e né ó: «Dɑmɑ́ jóʼǒ lɔ̌b gô, wé óbɨmɑ bʉ̂r bɨ́bɛ̂h ɨ́ miléme le esɑ̂ ó, bé sɑ̂ʼ ebébe, mɛm, me ɑ́kóʼó bɨm ébɔ̌ʼ.» 34 Nó ó Yésʉs ɑ́ lɛ́ɛ e né ó: «Me lɨ́ elɛ́ɛ gó lɨ́ otyeetye ó, guɑ, ɨ́ pum wɨ̂, njʉ́m kúo ɑpɑ̌ kwɑ̂ʼ, go ókɛ́lɑ mé nzɔʼ lɛ̂l.» 35 Pierre ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ e né ó: «Yé dɑmɑ́ pyɑ̂l mé ó, mɨnɑ́ e go jwêʼ sɔ́mɑ́, me ɑ́nyɑmlě kɛ́lɑ gô.» Bʉ́ʉ́ bɨ́bɛ̂h ntémé, bé ɑ́ lwib ó nó. 36 Píe tɨ̂, Yésʉs nzě tô le ompʉ́n bé gúmó dí ejébɔɔ ó, «Gétsémɑne» yɨ́. Yésʉs, nye e bé ó: «Diʼee gɑ́ wɑ̂ʼ sí, jɔʼ mé jínɑ lɨ́ etó jɨʼlɑ e Nzyɛ̌m yɨ́!» 37 Nó nyé ɑ́ nze jébe Pierre ndu e bwɑ́n mé Zebedê obɑ́, bé e boo nɔ́ɔ́ ntɔ̂ʼ tô. Nyʉ̂l mé Yésʉs ntɔ̂ʼ tyɛʼ. Nye nzě syɛ̌l bɑ́. 38 Nye ó: «Lémé wɑ̂m, wê le ebúʼ, mpʉ̌ sɑ́ lɛ́ɛ́, me ópuro e tɨ̂. Diʼee gɑ́ wɑ̂ʼ lɨ́ emo e me. Diʼee gɑ́ ɨ́ doho.» 39 Nye nzě bɑ́ tô dóló, ntɔ̂ʼ kúrwo sí, píʼe mpóm ɨ́ bibwɑ̌h, nzě jɨʼlɑ e Nzyɛ̌m. Nye e né ó: «Dɑ̂ ɛ̌, yé óbɑ́nɑ nó, sɑ́ʼ ó me l'ɑyɨ́ bɔmɑ e mitúú mî. Sɑ̂ gwɑ́r, yé díʼee, ɑbě mpʉ mé dí ekpɛl yɨ́, njɨ mpʉ gó dí ekpɛl yɨ́.» 40 Nye nzě gbɔlwɑ sí, tô nko ómpʉ́n bé, bé ɑ́ be yɨ́, tó kœb bé ɨ́ bijô. Nye e Pierre ó: «Nzê yé ɑbɑ́nɑ gó lɨ́ edi ɨ́ doho tɑ̂ŋ ewɑlɑ egwɑ́r e me ɛ̌? 41 Diʼee gɑ́ ɨ́ mpʉ̂n. Jɨʼlɑɑ gɑ̂, bɨ̌n ɑ́mû jɑɑ́ bóblɔɔ, bɨ̌n ntɔ̂ʼ dumɑ. Sísǐm mʉ̂r, wé dɑmɑ́ gø̂m ésɑ̂ bísyɛ́ɛlɑ bimpɑ̂, bipúno bíɛ, byé ɨ́ tyɛʼ.» 42 Nye ntɔ̂ʼ bɑ́ʼɑ̌ tô ɨ́ jɔʼ mbɑ́, tó jɨʼlɑ e Nzyɛ̌m. Nye e né ó: «Dɑ̂ ɛ̌, yé óbe, ɑbɑ́nɑ ó, mitúú mîʼ lɑ́ŋɑɑ me, me l'ɑbɔmɑ e myé nó, sɑ́ʼ mpʉ̌ gǿmɑ́ yô dí yɨ́.» 43 Nye nzě bɑ́ʼɑ̌ búlɑ, tó kœb bé ɨ́ bijô, ebě, mîh, mé ɑ́ be ɨ́ buú ncie bê. 44 Jɔʼ yɑɑ́ ó nyé ɑ́ líʼe bê, nzě bɑ́ʼɑ̌ tó jɨʼlɑ ɨ́ jɔʼ lɛ̂l, lɨ̂lɛɛ̌ njɨ mekɑ̌n mempwɑ́r. 45 Nó nyé ɑ́ kɑ tô nko ómpʉ́n bé, bé ɑ́ be yɨ́. Nye ó: «Nzê bɨ̌n bɨɛ bé ójɑɑ́ kɑ̌ didi ó, njɨ ɨ́ bijô le egbɑlɑ ɨ́ jɔʼ yɨ́yɛ̂h ɛ̌? Jɔʼ, yé múo nzě kúnwo. Mwɑ̂n mé Mʉr, nyɨ́ bɛ́mɔɔ kwɑ́ osyɛ̂l o mísyóm. 46 Gbɔlwɑɑ gɑ́ sí. Ncʉ̂ʼ gɑ̂. Jwɛ́ʼɛ́ɛ́ gɑ̂. Mʉr bɛ́mɑ́ mé nyɑ́ ó dí enzě nɨ̌!» 47 Yésʉs jínɑ lɨ́ elwib nó nɛ́ɛ: Yʉ́dɑs nzě pyɑ̂l le entumo e bʉ̂r. (Yʉ́dɑs ɑ́ be ó mʉr ngwɑ́r lɨ́ ompʉ́n kɑ́m le obɑ́ mé Yésʉs.) Bʉr o b'ɑ́ nze bɑ́, bé ɑ́ nze ó, bɑ̂ʼ le opɑ-sʉŋ, bʉ́ʉ́ e mimbɨ́ŋ. Ojǿø o mpɑ́h Nzyɛ̌m le otɔ́mɑ́ bʉ̂r o bé Ɨ́zrɑɛ̂l ó b'ɑ́ lómo bê. 48 Yʉ́dɑs, mʉr ɑ́ bɛ́mɑ Yésʉs nyɑ́, ɑ́ si boo tɨ́e bʉr bɑɑ́ ó: «Bɨ̌n bé ójweʼe nyé ó, mbi wɨ̂: mʉr bɨ́n ngɑ́ bee mé lɨ́ ejû koo ékœ́h lé nyɑ́, nye ó nɨ̌. Mɛ́rɨ́ɨ́ gɑ́ nye.» 49 Lě Yʉ́dɑs ɑ́ kʉ pyɑ̂l, le nyé ɑ́ sîhle ntémé bɑ̌ʼ e Yésʉs, ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ ó: «Lɛ̂ʼlɑ, me lɨ́ ebɑ̂ʼ e go!» Nye ntɔ̂ʼ jû koo ékœ́h lé ɨ́ swííɑ́. 50 Nó ó Yésʉs ɑ́ nze yɑlɑ e né ó: «Só wɑ̌m, sɑ́ gô nze sɑ́ yɨ́, kɑɑ́ sɑ̂ yê.» Bʉr bɑɑ́ ntɔ̂ʼ sîhlě nkǒ Yésʉs ɑ́ be yɨ́, mɛ́rɔɔ nyê. 51 Nyʉ́ʉ́ mʉ̂r ɑ́ be bé e boo Yésʉs sɔ́mɑ́ nyɑ́, nzě gœ̂m pɑ̂-sʉŋ wé lɨ́ ebɔ́m, cíʼe syɛ̂l mesɑ̂ mé njǿø opɑrɑ egwɑ̌l ɨ́ pyɑ̂. 52 Yésʉs ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ e né ó: «Swɑmɑɑ pɑ̂-sʉŋ gǒ lɨ́ ebɔ́m, ebě, bɑɑ́ bɨ́bɛ̂h dí elwímlɑ le opɑ-sʉŋ bɑ́, bé ójwe ntémé ó le opɑ-sʉŋ. 53 Nzê go bé ɑgʉ́ɑ ó, mé jɨʼlɑ e Sɔ́ŋ wɑ̌m nó, nye ólómlo mé beéngeles otɔ́ɔ́sin kɑ́m le obɑ́ ɛ̌?» 54 Syɛ́ɛlɑ yɨ̂, yɨ́ lóŋlo mitilɑ́ mí Kɑ́lɑr Nzyɛ̌m dí elɛ́ɛ ó, yé ɨ́ jɑlɑ le esyɛ́ɛ nó yɨ́. 55 Jɔʼ yɑɑ́ ó Yésʉs ɑ́ nze lɛ́ɛ le sɔ́mɑ́ bʉ̂r yɑɑ́ ó: «Bɨ́n pɑ nze mɛ́r mé le opɑ-sʉŋ le mimbɨ́ŋ nó, nzê bɨ̂n jóʼó ó, me ó nzilngɑ̌n? Me ɑ́ bɨbe ó, dʉ́ó lɨ́lɛ̂h ndîndǐl tʉ́ŋlʉ̌ mpɑ́h Nzyɛ̌m, lɨ́ elɛ̂ʼle bʉ̂r. Bɨ̌n bé ɑ́ bé ɑmɛ̂r mê. 56 Nó ó, syɛ́ɛlɑ yɨ̂, yê kɑ syɛ́ɛ́ ó mpʉ ógwíhɑ o mílɔ̌b bé ɑ́ tile ó, yé dírɑɑ yɨ́.» Píe tɨ̂, ompʉ́n bɨ́bɛ̂h, bé ntɔ̂ʼ líʼe nyê, sîl ékpɛ́ɔɔ. 57 Bʉr o b'ɑ́ mɛ̂r Yésʉs bɑ́, bê nzě tóŋɔɔ e né kwɑ́ mé Kɑyɨɑ́fɑ, njǿø opɑrɑ. Bʉ́ʉ́ ólɛ̂ʼlɑ o métié le otɔ́mɑ́ bʉ̂r o bé Ɨ́zrɑɛ̂l, bé ntɔ̂ʼ gø̂hlɑ̌ sûm yɑɑ́. 58 Pierre ɑ́ be ó lɨ́ edû nyé kɑ́ kɑ́ píhe, nze ɨ́ nze nze, ntɔ̂ʼ nî tʉ́ŋlʉ̌ ebɛhɛɛ mé njǿø opɑrɑ, ntɔ̂ʼ di sí bɑ̌ʼ e bisójɑ gúmo gwɑ́r, lɨ́ esɑ́ɑ ébeě mpʉ yé ngɑ́ sûʼlɑ yɨ́. 59 Ojǿø o mpɑ́h Nzyɛ̌m le bʉ́ʉ́ bʉ̂r ó bʉ̌m nɨ́nɨ́ɨ́, bé ɑ́ be ó lɨ́ esɑ́ɑ ékɑ̌n bé búʼó Yésʉs lɔ̌b e tɨ̂ʼ lɨ́, bé nkʉ̂ jʉ̂ nyê. 60 Sɑ̂ gwɑ́r, bé ɑ́ bé ɑkœb lê. Bʉ́ʉ́ bʉ̂r ɨ́ buo buo, bé ɑ́ si nze lɨ́ elɨlɑʼ nyé milɔ̌b. Píe tɨ̂ʼ ó bé ɑ́ kɑ kœb bʉr obɑ́ bé ɑ́ lɨ̂lɛɛ ó: 61 «Nye ɑ́ lɛ́ɛ ó, nye ógbɛ́ɛ mpɑ́h Nzyɛ̌m, ntɔ̂ʼ sumo nyɑɑ́ swîh njɨ ɨ́ melú mélɛ̂l.» 62 Nó ó njǿø opɑrɑ ɑ́ nze mɔɑ sí, jî e né ó: «Gó ɑyɑlɑ? Wɑ́ɑ̌ mbǐ purɑ́ bʉ̂r bɑ̂ʼ dí epur gó wɨ̂?» 63 Yésʉs ɑ́ jɑɑ di ó, njɨ ɨ́ mes. Nó ó njǿø opɑrɑ ɑ́ nze lɛ́ɛ e né ó: «Me lɨ́ entɛŋ gó minkɑ̂l ɨ́ díé mé Nzyɛ̌m dí kublɑkúblɑ nyɑ́ ó, go lɛ́yɨɨ bɨ̌h, nkʉ̂ go ó dí Mʉ̌r Nzyɛ̌m ɑ́ lœm múló mé jǿø nyɑ́, mʉr dí Mwɑ̂n mé Nzyɛ̌m nyɑ́?» 64 Yésʉs ntɔ̂ʼ yɑlɑ e né ó: «Yé ó go mʉr tɨ̂ʼ dí sí lɛ́ɛ̌ nɨ̌. Me lɨ́ elɛ́ɛ bɨ́n, tɑ́ɑre ɨ́ bɑ́ɑ́nɑ̂, bɨ̌n bé óbee Mwɑ̂n mé Mʉr, ndîndǐl ɨ́ pɑ́ʼ mbó éjʉ́m mé Nzyɛ̌m nkul nyɨnyɛ̂h. Bɨ̌n bé óbee nyé lɨ́ enze, témé jwiné.» 65 Nó ó njǿø opɑrɑ ɑ́ nze nyɑ kɑ́n wé. Nye e né ó: «Nyɨ́ sɑ̂ Nzyɛ̌m nkěh! Mɨnɑ́ bé ɑkɑ̌ bɑ́ʼɑ̌ sɑ́ɑ gɑ́ bʉr o kɑ́ nwɑ̂hle nyé bɑ́! Bɨ̌n bɨ́ jóʼo ɨ́ bɑ́ɑ́nɑ̂ʼ mpʉ nyé dí esɑ̂ Nzyɛ̌m nkěh yɨ́. 66 Bɨ̌n nyɨɛ́ pɑhlě lɔ̌b wɨ̂ʼ nyɑ́?» Nó ó bʉ̂r, bé ɑ́ lɛ́ɛ ó: «Nye ɨ́ jɑlɑ le ejʉ́ŋɔɔ.» 67 Nó ó bʉ́ʉ́ bʉ̂r ɨ́ sɔ́mɑ́ yɔ́ɔ́ bé ɑ́ nze syɛɛ nye mecyéelé ɨ́ mîh le etû nyé bikúrɑ. Bʉ́ʉ́, bé ɑ́ ŋmɨŋmɛ̂h ó nye mempɛ̂h. 68 Bé e né ó: «Krîst, twóólɑ́ɑ́ bɨ́h díé é mʉ̂r ŋmɛ́h gó nyɑ́.» 69 Pierre jínɑ ndîndǐl ɨ́ kʉ̌l lɨ́ ebɛhɛɛ nɛ́ɛ: nyʉ́ʉ́ mʉ́mɑ́ ɑ́ séɑ e njǿø opɑrɑ nyɑ́, nzě pyɑ̂l gúmó nyé ɑ́ be yɨ́, nzě lɛ́ɛ ó: «Go, go ntémé, go ɑ́ be ó, bɨ̌n e Yésʉs, mʉr Gɑlilê.» 70 Pierre ntɔ̂ʼ kɛ́lɑ tɨ̂ʼ ɨ́ mpǒm bʉr bɨ́bɛ̂h. Nye e né ó: «Mé ɑgʉ́ɑ̌ sɑ́ gó dí ekpɛl élɛ́ɛ yɨ́.» 71 Mpʉ nyé ɑ́ be, nye mû lɨ́ etô lɨ́ ebé é kóʼ mbɛ̌r mé pɑ́rɑ wɑɑ́ yɨ́, nyʉ́ʉ́ syɛ̂l mesɑ̂ ntémé ɑ́ bɑʼɑ bee nye nyɑ́, ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ e bɑɑ́ bé e boo nɔ́ɔ́ bé ɑ́ be bɑ́ ó: «Mʉr nyɑ̂, bé e boo Yésʉs mʉr Nɑzɑrɛ̂t ó b'ɑ́ bɨbe.» 72 Nye ntémé ntɔ̂ʼ bɑ́ʼɑ̌ kɛ́lɑ le entɑɑ mínkɑ̂l. Nye e né ó: «Mé ɑgʉ́ɑ mʉ̂r nɨ̌.» 73 Abeɑ nɛ́ɛ: bʉr o b'ɑ́ be tɨ̂ʼ bɑ́, ntɔ̂ʼ bɑ́ʼɑ̌ lɛ́ɔɔ̌ Pierre ó: «Yê tyeetye ó, go ó mʉr sɔ́mɑ́ yɔ́ɔ́, ebě, ecyél lô, lé lɨ́ egwîh mbi mʉ̂r gô.» 74 Nó ó Pierre ɑ́ nze bɑʼɑ kɛ́lɑ. Nye e bé ó: «Nzyɛ̌m ntɨ́ʼɨɨ me, yé bé mě lɛ́ɛ́ ó bibɛr nó! Mé ɑbɑ́ gʉ́ɑ mʉ̂r wɑɑ́!» Tyé e tyé yɑɑ́, njʉ́m kúo nzě kwɑ̂ʼ. 75 Jɔʼ yɑɑ́ ó Pierre ɑ́ toŋlo sɑ́ Yésʉs ɑ́ lɛ́ɛ e né ó: «Njʉ́m kúo jínɑ ɑpɑ̌ kwɑ̂ʼ, go ókɛ́lɑ mé nzɔʼ lɛ̂l» yɨ́. Nye nzě tô kʉ̌l, ntɔ̂ʼ gɔ́nɑ le ejɨ ɨ́ buo buo.
