Luc 22

1Nó nzɔɔ biblêr bi dí ɑbe e levure bí, nyɑɑ́ bé jɨ́jébé Pɑ́skɑ nyɨ́, nye ɑ́ be ó, nye mû kúno ebwɑlɔɔ. 2Ojǿø o mpɑ́h Nzyɛ̌m le olɛ̂ʼlɑ o métié, bé ɑ́ be ó lɨ́ esɑ́ɑ ménzɨ̌ mé éjʉ̂ Yésʉs. Sɑ̂ gwɑ́r, ɑbee, ebě, bé ɑ́ be ó lɨ́ ekpɛ́ɛ mínzɨnzɨ mi bʉ̂r. 3Yʉ́dɑs ɑ́ be ó nyʉ́ʉ́ mʉ̂r ɨ́ sɔ́mɑ́ ómpʉ́n kɑ́m le obɑ́ mé Yésʉs. Nye ó b'ɑ́ jɨjébɔɔ ntémé “Iskɑriôt” nyɑ́. Nó ó Sɑ́tɑn ɑ́ nze nî nye ɨ́ léme, 4Yʉ́dɑs ntɔ̂ʼ tô, tó bee ójǿø o mpɑ́h Nzyɛ̌m, le ojǿø bé ójwéelɑ o mpɑ́h Nzyɛ̌m. Bé e boo nɔ́ɔ́ nzě tó sɑ́ɑ pɨ̂ʼ ɨ́ lɔ̌b wé ó, nye bɛ́mɑɑ bé Yésʉs. 5Nó ó bé ɑ́ nze bu soho. Bé ntɔ̂ʼ di cwíí ó, bé ójɛ́nɑ nyê, jwe nyé mɔnɨ́. 6Yʉ́dɑs ntémé ntɔ̂ʼ kɑm, nzě tô le esɑ́ɑ̌ mpɑ̌ŋ jɔʼ ébɛ́mɑ bé Yésʉs, ebě, nye ɑ́ kpɛl ó, nye bɛ́mɑɑ bé nyɑ̌, minzɨnzɨ mi bʉ̂r óYúden ɑgʉ́ɑ. 7Móhó nzɔ́ɔ bé ɑ́ de biblêr bi dí ɑbe e levure bí nyɨ́, ɨ́ dʉ́ó bé ɑ́ jʉjʉ̂ bwɑ́ bínteme bí Pɑ́skɑ lɨ́, wê nzě pyɑ̂l. 8Yésʉs nzě lómǒ Pierre, bé e Jeɑn. Nye ó: «Tó jɑ̂m gɑ́ mɨnɑ́ mede mé Pɑ́skɑ mɨ́nɑ́ ngɑ́ de gɑ́ mɑ́.» 9Nó ó bé ɑ́ nze jî e né ó: «Gǒ kpɛl ó, bɨ̌h tô komlo méde mɑɑ́ wó ɛ́?» 10Yésʉs, nye e bé ó: «Pɑɑ́ bee gɑ̂: bɨ̌n bé ɑ tó nkɑnɑ. Pyɑ́lɑ́ bɨ́n ngɑ́ pyɑ̂l nkɑnɑ yɨ́, bɨ̌n bé óbɔmɑ e mʉr lɨ́ enkɛ́ɛ̌ kɑ́ʼ médíbé. Jɔʼ bɨ́n óbɔmɑ e né yɨ́, dúʼóó gɑ́ nye, tó kumo ɨ́ mbɛ̌r nyé ngɑ́ nî tɨ̂ʼ wɨ́. 11Jɔʼ bɨ́n ngɑ́ pyɑ̂l ɨ́ mbɛ̌r wɑɑ́ yɨ́, bɨ̌n bé ólɛ́ɛ mʉ̂r mbɛ̌r ó: “Lɛ̂ʼlɑ jí e go ó: Gúmó bɨ́h le ompʉ́n bɑ̂m ngɑ́ dě Pɑ́skɑ yɨ́, yê wó ɛ́?” 12Nye ólɛ̂ʼle bɨ́n ntɔ́ɔ ɨ́ bwɑʼ bwɑʼ ɨ́ mbɛ̌r wé pɑ́ʼ kʉ́. Bɨ̌n bé ókœb ó, nye mû le otéble le bidiɑ́. Tɨ̂ʼ ó bɨ́n ngɑ́ jɑ̂m méde mé Pɑ́skɑ yɨ́.» 13Bé ntɔ̂ʼ tô, kœ̌b sɑ́ yɨ́yɛ̂h mpʉ nyé ɑ́ lɛ́ɛ bé yɨ́, ntɔ̂ʼ jɑ́mɔɔ méde mé Pɑ́skɑ. 14Jɔʼ éwɑlɑ bé ɑ́ jɑlɑ le ede méde mɑɑ́, lé ɑ́ pyɑ̂l yɨ́, Yésʉs, bé e bʉr o mílʉ́mlʉ́ bé, bê nzě diŋɔɔ sí. 15Yésʉs ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ e bé ó: «Me ɨ́ buú gø̂m ó, mɨnɑ́ dêʼ gɑ́ mede mé Pɑ́skɑ mɑ̂ʼ gúmo gwɑ́r jɔʼ mé jínɑ ɑpɑ̌ siɑ e mitúú yɨ́, 16ebě, mě lɛ́ɛ́ bɨ́n ó: me ɑ́kɑ̌ bɑ́ʼɑ̌ de mé ndéɑ́ swîh, tó pyɑ̂l ɨ́ jɔ̌ʼ ndéɑ́ mû sí tɑ́ɑre ɨ́ móhó wɨ̂, ngɑ́ lǿŋlɨ ɨ́ Mpóʼo mé Nzyɛ̌m yɨ́.» 17Yésʉs ntɔ̂ʼ nʉɑ̌ bélé ményoʼ, ntɔ̂ʼ jwě Nzyɛ̌m nzyǒo tɨ̂. Jɔʼ nyé ɑ́ sil ejɨʼlɑ e Nzyɛ̌m yɨ́, nye ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ e bé ó: «Nʉŋɑɑ gɑ́ bélé yɨ̂. Bɨ̌n ɑ kɑ́blɑ́ ményoʼ me tɨ̂, bɨ̌n óbɛ̂h. 18Ebě, me lɨ́ elɛ́ɛ bɨ́n lɨ́ otyeetye ó, me ɑ́kɑ̌ de ményoʼ mɑ̂, tó pyɑ̂l ɨ́ jɔ̌ʼ Nzyɛ̌m ngɑ́ tyêl Mpóʼo nyé ɨ́ sɨŋ yɨ́.» 19Nye ntɔ̂ʼ nʉɑ̌ blêr, bɑ́ʼɑ̌ jwě Nzyɛ̌m nzyǒo, nzě pɛ̂ʼ yé bipêh bipêh, kɑb bé byɑ̌. Nye e né ó: «Blêr yɨ̂, yé ó nyʉ̂l nyɑ̌m mû sí jweŋɔɔ lɨ́ esú lɨ́n nyɨ́. Bɨ̌n bé ótô le esɨ̂sɑ̌ syɛ́ɛlɑ yɨ̂ʼ bijɔʼ bíbyɛ̂h, le etʉtoŋlo mé tɨ̂.» 20Jøʼ gwɑ́r yɑɑ́, ɨ́ jɔʼ bé ɑ́ sil ede yɨ́, nye ntɔ̂ʼ bɑ́ʼɑ̌ jwe bé bélé ményoʼ. Nye ó: «Menyoʼ mɑ̂, mê nze sɑ́ ó, ejwɑ́n é sɑ́ɑ́, ɨ́ nzɨ̌ mecié mɑ̂m mû lɨ́ esøø lɨ́ esú lɨ́n mɑ́. 21Beyɨɨ gɑ́, mʉr bɛ́mɑ́ mé nyɑ́ ó dí wɑɑ́ bɨ́h e nɔ́ɔ́ mû lɨ́ ede wɑ̂ʼ ɨ́ téble nyɑ̂! 22Mwɑ̂n mé Mʉr ójwě mpʉ̌ Nzyɛ̌m ɑ́ boo cíʼe ɨ́ lɔ̌b wé yɨ́. Sɑ̂ gwɑ́r, nkoó, nye ó le mʉr ngɑ́ bɛ́mɑ nyé nyɑ́!» 23Bê nzě tô le ejíilɑ mécíɑ́ pɑ́ʼ nyɔ́ɔ́, lɨ́ edǐ gʉ́ɑ mʉ̂r ɑ́ be e nkul esɑ̂ mbǐ syɛ́ɛlɑ wɑɑ́ ɨ́ sɔ́mɑ́ yɔ́ɔ́ nyɑ́. 24Bʉr o mílʉ́mlʉ́ mé Yésʉs ntɔ̂ʼ nyɛl épére mékɑ̌n pɑ́ʼ nyɔ́ɔ́, lɨ́ edǐ gʉ́ɑ mʉ̂r ɑ́ lɑɑ bʉ́ʉ́ bɨ́bɛ̂h ɨ́ mpwɑʼ nkʉ̂ŋ nyɑ́. 25Yésʉs ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ e bé ó: «Ojǿø o bʉ̂r ó sí yɨ̂ʼ jǿǿ bʉ̂r bɔ́ɔ́ ó, e cére. Bʉr bɑɑ́ bɨ́ɛ lɨ́ ekʉ́ sêʼle bê, lɛ́ɔɔ ó, bé ó dí esúʼǒ sí yɨ́yɛ̂h. 26Sɑ̂ gwɑ́r, pɑ́ʼ nyɨ́n, yé ɑbe nó. Mʉr lɑ́ɑ́ bɨ́n bɨ́bɛ̂h nyɑ́, nye ɨ́ jɑlɑ le ebe ó mpʉ mɑ̂ ntwǒm. Bʉr o dí ejǿø bɨ́n bɑ́, bé ɨ́ jɑlɑ le enyɨ̂n mpʉ bɑɑ́ o dí ekɑ bʉ́ʉ́ mede bɑ́. 27Le mʉr dí ede ɨ́ téble nyɑ́, le wɑɑ́ dí eséɑ e né nyɑ́, nzé lɑ́ɑ́ nyʉ́ʉ́? Tó kœb ó, mɛm, me ɨ́ sɔ́mɑ́ yɨ́n ó, wɑɑ́ dí eséɑ e bɨ̌n nyɑ́. 28Bɨ̌n bé ɑ́ bé ɑbɔ́ʼɑ e me ɨ́ bijɔʼ mé ɑ́ jɨjɑʼrɑ e mebʉ́blɑ́ bí. 29Mpʉ̌ Dɑ̂ ɑ́ jwe me nkul jǿø ɨ́ pɑ́ʼ Mpóʼo nyé yɨ́, mɛm ntémé, me mû ó lɨ́ ekɑb bɨ́n nkul jǿø ɨ́ Mpóʼo mpwɑ́r nyɑɑ́, 30lɨ́ esú ó, bɨ̌n dêʼ mede le menyoʼ ɨ́ téble wɑ̌m, ɨ́ Mpóʼo mé ngɑ́ jǿø nyɨ́. Bɨ̌n bé ódi ɨ́ mecǿǿ mé ójǿø mɨ́n tɨ̂, lɨ́ ecíʼe ménzweh mé Ɨ́zrɑɛ̂l kɑ́m e mebɑ́ milɔ̌b.» 31Yésʉs ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ̌ Pierre ó: «Simon, Simon, pɑɑ́ bee: Sɑ́tɑn, nyɨ́ gbɑ̂n bɨ́n! Nye óbóblo bɨ́n. Nye lɨ́ egø̂m éntyeŋ bɨ́n le esyɛʼre bɨ́n mpʉ mʉ́mɑ́ dí esyɛʼrě fufú blê yɨ́. 32Sɑ̂ gwɑ́r, me ɑ́ si jɨʼlɑ e Nzyɛ̌m lɨ́ esú lô, ó búʼó yô, yé sɑ́ ɑkur. Jɔʼ nyé ósɑ̂ nó, go ntémé sí bɑ́ʼɑ̌ nze kwɑ́ nyɑ̌m yɨ́, go ɑ súʼó bɨ́ɔɔ́ bô bibúʼó byɔ́ɔ́!» 33Pierre ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ e né ó: «Dɑ̂ ɛ̌, me ɨ́ cɑ̌r ó, me tôʼ gúmó yɨ́yɛ̂h gó ótô yɨ́, mɨnɑ́ dɑmɑ́ tô ɨ́ mbʉʼ, nkʉ̂ ntémé jwe.» 34Yésʉs, nye e né ó: «Pierre, mě lɛ́ɛ́ gó ó: mûh, njʉ́m kúo jínɑ ɑpɑ̌ kwɑ̂ʼ, go ólɛ́ɛ nzɔ̂ʼ lɛ̂l ó, gó ɑgʉ́ɑ mê.» 35Nó ó Yésʉs ɑ́ lɛ́ɛ e bé ó: «Toŋlɑɑ gɑ́ jɔʼ mé ɑ́ lómo bɨ̌n lɨ́ etô le etúnǒ Mbɨɑmbɨɑ Lɔ́ɔ́ mé Nzyɛ̌m gúmó yɨ́yɛ̂h yɨ́. Bɨ̌n bé ɑ́ tô ó, mʉr ɑnʉɑ̌ mpɨ́ʼ mɔnɨ́, nkʉ̂ myɑh méde, nkʉ̂ osípɑh. Jɔʼ yɑɑ́, nzê yʉ́ʉ́ sɔ̂ʼ, yé ɑ́ si sɑ̂ bɨ̌n sɔ́ɔlʉ ɛ̌?» Bé ntɔ̂ʼ yɑlɑ e né ó: «Heʼé, bɨ̌h bé ɑ́ bé ɑsɑ́ɑ̌ sɔ̂ʼ.» 36Nó nyé ɑ́ lɛ́ɛ e bé ó: «Jɔʼ yɨ̂ʼ, mʉr dí e myɑh nyɑ́, nye nʉ́ŋɑɑ wê. Wɑɑ́ dí e kpɛɛ́ mɔnɨ́ nyɑ́ nʉ́ŋɑɑ. Mʉr dí ɑbe e pɑ-sʉŋ nyɑ́, nye ɨ́ jɑlɑ le ebɛ́mɑ kʉ̂r wé, nye ɑ bwɑ́m pɑ̂-sʉŋ. 37Ebě, mě lɛ́ɛ́ bɨ́n ó: sɑ́ bé ɑ́ tile ɨ́ pɑ́ʼ wɑ̂m yɨ́, yé ɨ́ jɑlɑ le esyɛ́ɛ. Yê cɛmɑ́ ó: “Nye ɑ́ si lɑ́ŋɔɔ ɨ́ sɔ́mɑ́ bʉ̂r o b'ɑ́ gbɔbɑ e Nzyɛ̌m bɑ́.” Milɔ̌b bé ɑ́ tile ɨ́ pɑ́ʼ wɑ̂m mí, myé ódirɑ.» 38Nó bé ɑ́ lɛ́ɛ e né ó: «Dɑ̂ ɛ̌, pɑɑ́ bee: bɨ̌h bé le opɑ-sʉŋ obɑ́ wɑ̂.» Nó nyé ɑ́ nze lɛ́ɛ e bé ó: «Bím nɨ̌, yɨ́ jɑlɑ.» 39Yésʉs nzě mɔɑ, tô lɨ́ ecø̂ʼ bé jɨ́jébé ó, «Ecǿʼ lé ólivier » lɨ́, ebě, nye ɑ́ be lɨ́ eboó sɨsɑ̂ nó ó ɨ́ ti ti ti. Ompʉ́n bé, nzě dû nyé gʉ̂. 40Jɔʼ nyé ɑ́ pyɑ̂l gúmo yɑɑ́ yɨ́, nye ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ e bé ó: «Jɨʼlɑɑ gɑ́ e Nzyɛ̌m, nye ɑyɨ́ bîr ó, Sɑ́tɑn bóblɑɑ bɨ̌n.» 41Nó nyé ɑ́ líʼe bê, nzě bɑ́ tô dóló, tyé mʉ̂r dí e nkul eguho ébɑɑlé yɨ́. Nye ntɔ̂ʼ bɨʼ mébóó sí, jɨʼlɑ e Nzyɛ̌m. 42Nye e né ó: «Dɑ̂ ɛ̌, gó kɑ̂m nó, pɛʼɛɛ mé ɨ́ mitúú mî. Dɑmɑ́ jóʼo nó, yé díʼee ɑbě mpʉ mɛ̂m dí ekpɛl yɨ́, njɨ mpʉ gúɑ dí ekpɛl yɨ́.» 45Jɔʼ nyé ɑ́ sil ejɨʼlɑ e Nzyɛ̌m yɨ́, nye nzě gbɔlwɑ, tô nko ómpʉ́n bé, bé ɑ́ be yɨ́. Nyě kɑ̌ kœb ó, bɨ́bɛ̂h mû ɨ́ bijô ɨ́ súgúgú ɨ́ lɔ̌b ébúʼ lé ɑ́ be bé ɨ́ miléme lǿŋlɑ́ lɨ́. 46Nye ntɔ̂ʼ jɨm bê, le elɛ́ɛ e bé ó: «Bɨ̌n bé lɨ́ ejɑ̂ bíjô ɨ́ yé? Gbɔlwɑɑ gɑ́ sí. Jɨʼlɑɑ gɑ̂, bɨ̌n ɑ́mû dumɑ ɨ́ mebʉ́blɑ́.» 47Yésʉs jínɑ lɨ́ elwib, kɑ̌ sɑʼ nɛ́ɛ: sɔ́mɑ́ bʉ̂r, yɨ́ pyɑ̂l ɨ́ sulûm. Yʉ́dɑs, mʉr ngwɑ́r ɑ́ be ɨ́ sɔ́mɑ́ bʉ̂r kɑ́m le obɑ́ nyɑ́ ó b'ɑ́ tyɛ̂b bé dóló. Nye ntɔ̂ʼ sîhlě nko Yésʉs ɑ́ be yɨ́, ó nyě jú ó koo ékœ̂h. 48Yésʉs ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ e Yʉ́dɑs ó: «Nzê ɨ́ njwíɑ́ koo ékœ̂h ó gó bɛ́mɑ́ Mwɑ̂n mé Mʉr ɛ̌?» 49Jɔʼ ómpʉ́n mé Yésʉs, bé ɑ́ gʉ́ɑ sɑ́ múo pyɑ̂l bé yɨ́, bé ntɔ̂ʼ jî e né ó: «Dɑ̂ ɛ̌, nzê bɨ̌h sɑ̂ʼ duʼó le opɑ-sʉŋ ɛ̌?» 50Tyé e tyé yɑɑ́, nyʉ́ʉ́ mpʉ́n nzě gœ̂m pɑ̂-sʉŋ lɨ́ ebɔ́m, ntɔ̂ʼ kpɑr syɛ̂l mesɑ̂ njǿø opɑrɑ, cíʼe nyé egwɑ̌l lé éjʉ̂m ɨ́ pyɑ̂. 51Yésʉs ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ ó: «Tyélɨ́ɨ́ gɑ́ duʼó. Yé díʼee bím nɨ̌.» Nye ntɔ̂ʼ mɛ̂r égwɑ̌l e mʉ̂r wɑɑ́, lé ntɔ̂ʼ sɑ̂ mbɨ̂mbɨɑ́. 52Yésʉs ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ ójǿø o mpɑ́h Nzyɛ̌m, le ojǿø bé ójwéelɑ o tɨ̂, le otɔ́mɑ́ bʉ̂r o bé Ɨ́zrɑɛ̂l, bé ɑ́ mɛ̂r nye bɑ́ ó: «Bɨ̂n nzé le opɑ-sʉŋ le mimbɨ́ŋ ó, nzê bɨ̂n jóʼó ó, me ó nzilngɑ̌n ɛ́? 53Me ɑ́ bɨbe dʉ́ó lɨ́lɛ̂h ó, témé sɔ́mɑ́ yɨ́n ɨ́ mpɑ́h Nzyɛ̌m, bɨ̌n l'ɑkɛl mé mbô ɨ́ nyʉ̂l. Nó bɨ̌n kɑ mɛ́r mé ɨ́ bɑ́ɑ́nɑ̂ʼ ó, ebě, lɨ̂ʼ éwɑlɑ mû ó lɑɑ́ lɨ́n e lɑɑ́ mpóʼo mé Sɑ́tɑn.» 54Nó bé ntɔ̂ʼ mɛ̂r Yésʉs, tóŋɔɔ e né ɨ́ mbɛ̌r njǿø opɑrɑ. Pierre ɑ́ be ó lɨ́ edû nyé e ncɛrɑ́. 55Bé ɑ́ be ɨ́ tirɑ dúró témé ebɛhɛɛ. Bʉr nzě bɔmɑ lé ɨ́ nkɑ́, lɨ́ ejwɑ́blɔɔ̌ siʼe. Pierre ntémé ntɔ̂ʼ di sí ɨ́ sɔ́mɑ́ yɑɑ́. 56Nyʉ́ʉ́ syɛ̂l mesɑ̂ nzě bee nyé lɨ́ epem e dúró. Mʉmɑ́ wɑɑ́ nzě siŋlě Pierre ɨ́ tooobó. Nye e né ó: «Mʉr nyɑ̂ʼ ntémé ɑ́ be ó ɨ́ sɔ́mɑ́ yé.» 57Pierre nzě kɛ́lɑ. Nye e mʉmɑ́ ó: «Mɛm, mé ɑgʉ́ɑ nyê.» 58Yé ɑ́ si lɑɑ mɑ̂ jɔʼ. Nyʉ́ʉ́ mʉ̂r nzě bee ntémé nye. Mʉ̌r nɨ̌ ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ ó: «Go ntémé, go ó mʉr ngwɑ́r ɨ́ sɔ́mɑ́ yɔ́ɔ́.» Pierre ntɔ̂ʼ yɑlɑ e mʉr wɑɑ́ ó: «Wɛɛ, mé ɑbe nyê.» 59Ewɑlɑ egwɑ́r, lé osí lɑɑ, nyʉ́ʉ́ mʉ̂r ntɔ̂ʼ pyɑ̂l, nzě bɑ́ʼɑ̌ boʼlo nyê. Nye e né ó: «Lɨ́ otyeetye, mʉr nyɑ̂ʼ ɑ́ kʉ be ó ɨ́ sɔ́mɑ́ yé, ebě, nye ntémé, nye ó mʉr Gɑlilê.» 60Pierre ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ e né ó: «Mé ɑpʉgʉ́ gʉ́ɑ̌ sɑ́ gó dí elɛ́ɛ yɨ́.» Nyé jínɑ lɨ́ elwib nó nɛ́ɛ: njʉ́m kúo nzě kwɑ̂ʼ. 61Nó ó Tî Yésʉs ɑ́ nze jwirɑ, tô le ebɑ́lɑ. Bé e Pierre ntɔ̂ʼ bɔmɑ mîh. Pierre ntɔ̂ʼ toŋlo mékɑ̌n Tî Yésʉs ɑ́ lɛ́ɛ nye mɑ́ ó: «Mûh, njʉ́m kúo jínɑ ɑpɑ̌ kwɑ̂ʼ, go ókɛ́lɑ nzɔ̂ʼ lɛ̂l ó, gó ɑgʉ́ɑ mê.» 62Jɔʼ yɑɑ́ Pierre ntɔ̂ʼ tô kʉ̌l, nzě tô le ejɨ ɨ́ buo buo. 63Bʉr o b'ɑ́ jwijwéele nye bɑ́, bé ɑ́ be ó lɨ́ ebuú nzyɛm nyê. Búblɔɔ nyé mîh e péh kɑ́n, ŋmɛ́hɔɔ nyê, lɛ́ɔɔ e né ó: «Yé bé go ó ngwíhɑ milɔ̌b nó, twóólɑ́ɑ́ mʉ̂r ŋmɛ́h gó nyɑ́ díe.» 65Píe tɨ̂, bé ntɔ̂ʼ bɑ́ʼɑ̌ cɨŋɔɔ nyé mʉ́ʉ́ mékɑ̌n mélǿø ɨ́ buo buo. 66Jɔ̌ʼ mɛ́n wé ɑ́ lɔ́mɑ yɨ́, otɔ́mɑ́ bʉ̂r o bé Ɨ́zrɑɛ̂l, bé le ojǿø o mpɑ́h Nzyɛ̌m, le olɛ̂ʼlɑ o métié, bé ntɔ̂ʼ syɛŋɑ̌ gúmo gwɑ́r. Bé ntɔ̂ʼ nzeŋɔɔ e Yésʉs ɨ́ gǿhlɑ́ yɑɑ́, 67nzě jíŋɔɔ e né ó: «Lɛ́yɨ́ɨ́ bɨ́h nkʉ̂ go ó dí Mʉ̌r Nzyɛ̌m ɑ́ lœm múló mé jǿø nyɑ́, nkʉ̂ ó, ntʉ gó dí nye.» Nye ntɔ̂ʼ yɑlɑ e bé ó: «Mé sí lɛ́ɛ bɨ́n nó, bɨ̌n ɑ́bûʼlɑ. 68Mé jí bɨ́n cíɑ́ nó, bɨ̌n ɑ́yɑlɑ mê. 69Dɑmɑ́ jóʼo nó, mě lɛ́ɛ́ bɨ́n ó: tɑ́ɑre ɨ́ bɑ́ɑ́nɑ̂, Mwɑ̂n mé Mʉr ódi ndîndǐl ɨ́ mbó éjʉ́m mé Nzyɛ̌m nkul nyɨnyɛ̂h.» 70Nó ó bɨ́bɛ̂h bé ɑ́ nze jî ó: «Go lɛ́ɛ́ yé? Nzê go lɛ́ɛ́ ó, go ó dí Mwɑ̂n mé Nzyɛ̌m ɛ̌?» Nye ó: «Yé ó mpʉ bɨ́n dí elɛ́ɛ̌ nɨ̌: me ó dí nye.» 71Bé ntɔ̂ʼ lɛ́ɛ ó: «Mɨnɑ́ bé ɑkɑ̌ sɑ́ɑ gɑ́ bʉ́ʉ́ óboʼlo oswîh. Mɨnɑ́ bʉr o tɨ̂ʼ bɨ́ jóʼo gɑ́ mekɑ̌n mé nye mʉr tɨ̂.»

will be added

X\