MATIE 25

1«A lɛn daar, a tẽ-vla-naalʋ na ŋmɛ̃ na taa nɩ pɔwsɩrali pie kãw na tɩ de a bɛ fɩ̃tɩlɩ kɛ́ bɛ yi tuor ɩ a dɛb-sãan a. 2A bɛ anũu bɛ tɩ cɩ ɛ, ɛ anũu cɩ. 3A bɛl na bɛ tɩ cɩ a, tɩ de nɩ a bɛ fɩ̃tɩlɩ ɛ bɛ tɛr kãa ƴãw pʋɔ ɩ. 4A bɛl na cɩ a, bɛl tɩ tɛr ɩ kãa koli pʋɔ lãw nɩ a bɛ fɩ̃tɩlɩ. 5A dɛb-sãan na tɩ kɔwrɛ a, gʋ̃ɔ tɩ ɩrɛ nɩ bɛ za, bɛ gúr gã. 6A zie na wa bɩ põ zɛ̃ taa a, bɛ wõ n cɛl: ‹A dɛb-sãan n'ɩ ŋan! Nyɩ yi tuor ʋ!› 7Lɛ n'a a pɔwsɩrali pie bɛ ŋa tɩ zaw ìr cɔbrɛ a bɛ fɩ̃tɩlɩ. 8A bɛl na bɛ cɩ a, tɩ yel ɩ a bɛl na cɩ a: ‹Nyɩ ɩ a nyɩ kãa kʋ̀ tɩ, a tɩ fɩ̃tɩlɩ kpiire na.› 9A bɛl na cɩ a, tɩ sɔw bɛ na: ‹Towtow! A kʋ̃ tʋ̃ɔ ta tɩɩm nɩ a nyɩɩm ɛ. Alɛ sa kɛ nyɩ cen a yɛ-yɛrbɛ zie tɩ da a nyɩ dem.› 10Bɛ na tɩ cere a kãa dab a, a dɛb-sãn tɩ ta na. A bɛl na tɩ cɔbrɩ baarɩ a, páw ʋ na kpɛ a kul-taa cuw dɩb dĩ̀ó, ɛ́ bɛ kpa a pan. 11A pɔwsɩrali bɛl na cɛ a, wa bɩɛr a wa, wa yere: ‹Sore e, Sore e, yuo tɩ a pan!› 12Ɛ cɛ ʋ tɩ sɔw na: ‹Yel-mɩŋa sɩza, ɩ̃ yere na kʋ̀rɛ nyɩ, ɩ̃ bɛ bãw nyɩ ɛ.› » 13A Yeezu tɩ yel bɛ na: «A na ɩ lɛ a, nyɩ bɛr gʋ̃ɔ ɛ gùre, nyɩ na bɛ bãw a bibir nɩ a tɛm a ƴãw.» 14«A yele na ɩ na mɛ̃ nɩr kãw na tɩ yire yɔb a: ʋ tɩ bʋɔl ɩ a ʋ tõ-tõ-biir wa de a ʋ bʋ̃-tɛrɩ kʋ̀ bɛ kɛ bɛ kaarɛ. 15Ʋ tɩ de nɩ salmɛ̃ libie kɔbr anũu kʋ̀ a kãw. Ɛ kʋ̀ kãw kɔbr ayi, ɛ báa kʋ̀ kãw kʋba, man nɩ ŋa za fãw, ɛ cen. 16Daadaa lɛ, a tõ-tõ-bie ʋl na tɩ páw a salmɛ̃ libie kɔbr anũu a, tɩ cen na tɩ tõ n, páw kɔbr anũu dɔwlɩ. 17A salmɛ̃ libie kɔbr ayi sob mɩ̀ tɩ ɩ n a lɛ, páw kɔbr ayi dɔwlɩ. 18Ɛ cɛ a ʋl na tɩ páw a kʋba a, tɩ cen na tɩ tuw bɔw ɛ de a ʋ nɩ-kpɛ̃ɛ libie sɔwlɩ a be. 19A tɩ kɔwrɩ na, ɛ a tõ-tõ-biir bɛ ŋa nɩ-kpɛ̃ɛ wa lɛb wa, wa ƴãw kɛ bɛ manɩ a ʋ libie yele. 20A ʋl na tɩ páw a salmɛ̃ libie kɔbr anũu a, tɩ taw na ta wul kɔbr anũu dɔwlɩ ɛ yel: ‹Zu-sob i, salmɛ̃ libie kɔbr anũu n'a fʋ tɩ kʋ̀ m, nyɛ̃, kɔbr anũu n'ɩ a ŋa ɩ̃ páw dɔwlɩ.› 21A ʋ nɩ-kpɛ̃ɛ tɩ yel ʋ na: ‹A vɩɛl a, tõ-tõ-bi-vla, tõ-tõ-bi-mɩŋa nɛ b; fʋ na kaa bʋ̃-pʋrɩ zie vla a, ɩ̃ na kʋ̀ b ɩ bʋ̃-yaga fʋ kaarɛ. Wa pʋɔ a fʋ nɩ-kpɛ̃ɛ nʋ̃ɔ̀ pʋɔ.› 22A salmɛ̃ libie kɔbr ayi sob mɩ̀ tɩ taw na ta ɛ yel: ‹Zu-sob i, salmɛ̃ libie kɔbr ayi n'a fʋ tɩ kʋ̀ m, nyɛ̃, kɔbr ayi n'ɩ a ŋa ɩ̃ páw dɔwlɩ.› 23A ʋ nɩ-kpɛ̃ɛ tɩ yel ʋ na: ‹A vɩɛl a, tõ-tõ-bi-vla, tõ-tõ-bi-mɩŋa nɛ b! Fʋ na kaa bʋ̃-pʋrɩ zie vla a, ɩ̃ na kʋ̀ b ɩ bʋ̃-yaga fʋ kaarɛ. Wa pʋɔ a fʋ nɩ-kpɛ̃ɛ nʋ̃ɔ̀ pʋɔ.› 24A ʋl na tɩ páw a salmɛ̃ libie kʋba a, mɩ̀ tɩ taw na ta ɛ yel: ‹Zu-sob i, ɩ̃ tɩ bãwnɩ a na a fʋ yele na kpɛmɛ a: fʋ mɩ́ cɛ n a be fʋ na bɛ bʋ̀r a, ɛ de bom be fʋ na bɛ kɔ a. 25Ɩ̃ zɔ n dɛ̃bɩ̃ɛ cen tɩ tuw bɔw sɔwlɩ a fʋ libie: alɛ n'ɩ ŋan, de a fʋ bome.› 26Ɛ cɛ ʋ tɩ sɔw ʋ na: ‹Tõ-tõ-bi-faa, ƴã-tuo sob ŋa! Fʋ tɩ bãwnɩ a na k'ɩ̃ɩ mɩ́ cɛ n be ɩ̃ na bɛ bʋ̀r a, ɛ de bom bɛ ɩ̃ na bɛ kɔ a, 27fʋ nãá tɩ de nɩ a ɩ̃ libie tɩ ƴãw ban pʋɔ; ɩ̃ na tɩ lɛb wa a, ɩ̃ nãá de nɩ a ɩ̃ libie lãw nɩ dɔwlɛ.› 28Nyɩ faa a ʋ salmɛ̃ libie kʋba kʋ̀ a ʋlɩ sob na tɛr a tur a. 29Sob nɛ za na tɛr a a, bɛ na kʋ̀ ʋ na, ʋ tɛr a dɔwlɩ; ɛ sob nɛ na bɛ tɛr a a, bɛ na fa nɩ a blã al ʋ na tɛr a. 30Ɛ a tõ-tõ-bie ŋa na bɛ tɛr yel-ɩra a, nyɩ nyɔw ʋ lɔb bɛr yẽw lige pʋɔ, be n'a kon na kone 'wɔbr ɩ nyɩ́mɛ́.» 31«A Nɩsaal Bie wa lɛb wa n yúor-vɩɛlʋ-danʋ a, ʋlɛ nɩ a ʋ malkɩ mɩnɛ za a, ʋ na zɩ̃ n a ʋ naalʋ da-kɔw zu. 32A tẽ-daa nɩ-bʋʋrɛ za na ɓã n taa a ʋ niŋé, ɛ ʋ na bʋ́r ɩ a nɩbɛ mɛ̃ a lɛ a dʋ̃-cɩ̃ɩnɛ na mɩ́ ow a píir bʋʋr pʋɔ a. 33Ʋ na ƴãw nɩ a píir a ʋ dʋrʋ lowr, ɛ ƴãw a bʋʋr a ʋ gʋba lowr. 34Lɛ n'a a nãà na yel a ʋ dʋrʋ lowr dem: ‹Nyɩ wa, nyɩɩm a ɩ̃ Sãà na maalɩ a, nyɩ wa pʋɔ a tẽ-vla-naalʋ pʋɔ ʋ na cɔbrɩ a nyɩ ƴãw a tẽ-daa iru daar za a. 35Bʋ̃ʋ n'ʋ vɛ̃, kɔ̃ tɩ kpɛ m a, nyɩ kʋ̀ m bʋ̃-dɩrɩ; kʋ̃ɔ-nyuur tɩ kpɛ m a, nyɩ kʋ̀ m kʋ̃ɔ; ɩ̃ tɩ ɩ n sãan, nyɩ de m sãanʋ; 36ɩ̃ tɩ tɛr ɩ ƴãgã-zawla, nyɩ kʋ̀ m bʋ̃-suuri; ɩ̃ tɩ ɩ n baal nyɩ wa nyɛ̃ m; ɩ̃ tɩ be n gaso pʋɔ, nyɩ bɩɛrɩ wa nyɛ̃ m.› 37Lɛ n'a a nɩ-mɩn na sɔw ʋ yel: ‹Sore e, debor daar a, tɩ tɩ nyɛ̃ b, kɔ̃ kpɩɛr fʋ, tɩ kʋ̀ b bʋ̃-dɩrɩ, kʋ̃ɔ-nyuur kpɩɛr fʋ, tɩ kʋ̀ b kʋ̃ɔ? 38Debor daar a, tɩ tɩ nyɛ̃ b, fʋ ɩ sãan, tɩ de b a sãanʋ, fʋ ɩ ƴãgã-zawla, tɩ kʋ̀ b bʋ̃-suuri? 39Debor daar a, tɩ tɩ nyɛ̃ b, fʋ ɩ baal bɩɩ be gaso pʋɔ, ɛ tɩ bɩɛrɩ wa nyɛ̃ b?› 40A nãà na sɔw bɛ na: ‹Yel-mɩŋa sɩza, ɩ̃ yere na kʋ̀rɛ nyɩ, sãw nɛ za nyɩ na ɩ a a ŋa a pʋrmɛ̃ bɛ ŋa kãw zie na ɩ a ɩ̃ yɛbr a, mãa zie n'a nyɩ ɩ a lɛ.› 41Lɛn daar a, ʋ na yel a ʋ gʋba lowr dem: ‹Nyɩ cen taw zãá nɩ mɛ̃, nyɩɩm bɛ na ŋmɛ ƴãw a, nyɩ cen a vũu na bɛ tɛr kpiiru daar a pʋɔ, bɛ na cɔbrɩ a Sɩtaana nɩ a ʋ malkɩ mɩnɛ ƴãw a. 42Bʋ̃ʋ n'ʋ vɛ̃, kɔ̃ tɩ kpɛ m a, nyɩ bɛ kʋ̀ m bʋ̃-dɩrɩ ɛ; kʋ̃ɔ-nyuur tɩ kpɛ m a, nyɩ bɛ kʋ̀ m kʋ̃ɔ ɩ; 43ɩ̃ tɩ ɩ n sãan nyɩ bɛ de m a sãanʋ ɛ; ɩ̃ tɩ ɩ n ƴãgã-zawla, nyɩ bɛ kʋ̀ m bʋ̃-suuri ɛ; ɩ̃ tɩ ɩ n baal, ɩ̃ tɩ be n gaso pʋɔ, ɛ nyɩ bɛ wa wa nyɛ̃ m ɛ.› 44Lɛ n'a bɛ mɩ̀ na sɔw ʋ yel: ‹Sore e, debor a tɩ tɩ nyɛ̃ b, kɔ̃ nɩ kʋ̃ɔ-nyuur kpɩɛr fʋ, bɩɩ fʋ ɩ sãan, fʋ ɩ ƴãgã-zawla, fʋ ɩ baal bɩɩ fʋ be gaso pʋɔ, ɛ tɩ bɛ sõw fʋ?› 45A nãà na sɔw bɛ na: ‹Yel-mɩŋa sɩza, ɩ̃ yere na kʋ̀rɛ nyɩ, sãw nɛ za nyɩ na bɛ ɩ a a ŋa a pʋrmɛ̃ bɛ ŋa kãw zie a, mãa zie mɩ̀ n'a nyɩ bɛ ɩ a lɛ ɩ.› 46A bɩɛrɩ bɛ ŋa na cen nɩ a dɔwrʋ na bɛ tɛr baarʋ a pʋɔ, ɛ a nɩ-mɩn cen a nyɔ-vʋʋrʋ na be kʋra lɛ a pʋɔ.»

will be added

X\