1 Al pùorí, a Yeezu tɩ tĩ na lɔbr zʋkpaɩ kʋ̀rɛ bɛ. Ʋ tɩ yel a: «Nɩr kãw tɩ kɔ n divɛ̃-tɩɩr púo. Ʋ tɩ mɛ n dacin viiri koli ʋ, ɛ tuw bɔw a wɔ̃mɛ nɛbrʋ ƴãw, ɛ maalɩ a bʋ̃-gùre zaba. Al pùorí, ʋ de ʋ na kʋ̀ nɩbɛ kɛ́ bɛ kaarɛ, ɛ yɔ. 2 A wɔ̃mɛ deb daar na wa ta a, ʋ tõ n tõ-tõ-bie k'ʋʋ cen a po-kaarbɛ tɩ pɔr a wɔ̃mɛ ír a ʋ dem tɩr. 3 A po-kaarbɛ tɩ nyɔw ʋ na pɔb pɔb, ɛ bɛr ʋ ʋ lɛb kul nũ-zawlɛ. 4 A púo sob tɩ lɛb a tõ a kãw a bɛ zie, bɛ nyɔw ʋ pɔb a zũú, ɛ tʋ tʋ bɛr. 5 Ʋ tɩ lɛb a tõ a kãw. A ʋl a, bɛ nyɔw ʋ na kʋ́. Al pùorí, ʋ lɛb a tõ tõ-tõ-biir yaga, bɛ nyɔw a bɛ mɩnɛ pɔb pɔb, ɛ kʋ́ bɛ mɩnɛ. 6 A ʋ bi-nɔna yõ n'ʋ pãa tɩ cɛ ʋ. Ʋ pãa báa tõ ʋ a bɛ zie ɛ tɩɛrɛ yere nɩ: ‹Bɛ na ƴãwnɛ nɩ a ɩ̃ bie.› 7 Ɛ cɛ a po-kaarbɛ bɛ ŋa tɩ yel a kʋ̀ taa: ‹A gbã-dɩrɛ n'ɩ a ŋa! Nyɩ wa tɩ kʋ́ ʋ, ɛ tɩ na so nɩ a púo.› 8 Bɛ tɩ nyɔw nɩ a bie a divɛ̃-tɩɩr púo pʋɔ kʋ́ lɔb bɛr yẽw.» 9 A Yeezu tɩ sowri bɛ na: «Bʋ̃ʋ n'ʋ a púo sob na ɩ? Ʋ na wa na wa kʋ́ a po-kaarbɛ ɛ de a púo kʋ̀ nɩ-yoru. 10 Nyɩ bɛ kanɩ a Sɛb-sõw ƴɛr-bie a ŋa bɩɩ? ‹A kʋsɩɛr ʋl a yir-mɩɛrbɛ na ír lɔb bɛr a, ʋ lɩɛb ɩ a yir pɛr kʋsɩɛr. 11 A Sore n'ʋ tõ a a ŋa: nɔ-ɓãa-yel ʋ a tɩ zie.› » 12 A Zifʋ mɩnɛ Nɩ-kore tɩ bɔbr ɩ a Yeezu nyɔwfʋ, ɛ cɛ bɛ tɩ zɔrɛ nɩ a zu-sɛbla dɛ̃bɩ̃ɛ. Bɛ tɩ bãw na kɛ bɛlɛ nɛ bɛ ʋ lɔb a zʋkpar ŋa jɩɛr ɩ. Bɛ tɩ bɛr ʋ na ɛ tɔlɛ cere. 13 Bɛ tɩ tõ n Farizɩ̃ɛ bɛ mɩnɛ nɩ a Erɔdɩ nɩbɛ bɛ mɩnɛ a Yeezu zie, kɛ́ bɛ tɩ ŋmãa pùor sowri nyɔw ʋ a ʋ ƴɛrʋ pʋɔ. 14 Bɛ tɩ cen na tɩ yel ʋ: «Wul-wul-kara a, tɩ bãw na kɛ fʋ yere nɩ yel-mɩŋa, ɛ bɛ zɔrɛ nɩr za ɩ: fʋ bɛ owre ɩ, ɛ wule a Naaŋmɩn sɔr nɩ yel-mɩŋa. Sɔr be n be kɛ bɛ mɩ́ ya a zuru-yar kʋ̀ a Sezaar bɩɩ? A ɩ n fɛrʋ kɛ tɩ mɩ́ ya bɩɩ tɩ ta mɩ́ ya?» 15 Ɛ cɛ a Yeezu na tɩ bãwnɩ a kɛ bɛ sɔwlɛ nɩ a bɛ pʋ-tɩɛrʋ a, ʋ yel bɛ na: «Bʋ̃ʋ n'ʋ so nyɩ yel kɛ nyɩ ŋmãa mɛ̃ pùor? Nyɩ wa n libir ɩ̃ jɩr nyɛ̃!» 16 Bɛ tɩ de nɩ kãw wa n, a Yeezu wa sowri bɛ: «Ãa niwn nɩ ãa yúor ɩ a a ŋa na wi a libir zu a?» Bɛ sɔw: «Sezaar dem a!» 17 Lɛ n'a a Yeezu tɩ yel bɛ: «Nyɩ kʋ̀ a Sezaar a ʋ bome, ɛ kʋ̀ a Naaŋmɩn a ʋ dem.» A ʋ sɔwfʋ ŋa tɩ ɓãa bɛ nɩ nʋɔr. 18 Sadiseyɛ̃ bɛ mɩnɛ kãw, a bɛl na mɩ́ yel kɛ kũu-pʋɔ-lɛ-yib bɛ be a, tɩ wa na wa páw a Yeezu sowr ʋ a ŋa: 19 «Wul-wul-kara a, Mõyiir sɛb ɩ a nɔ-ƴãwna ŋa kʋ̀ tɩ: ‹Nɩr wa tɛr yɛb ʋ bɛ dɔw bie, ɛ kpi ɛ bɛr a pɔw a, a ʋ yɛb, ʋ kul a pɔw-kʋɔr dɔw bibiir kʋ̀ a ʋ yɛb na kpi a.› 20 Yɛbr ayopõi kãw tɩ be n be. A dãw-niwn sob kul a pɔw, bɛ dɔw bie ɩ, ɛ kpi. 21 A ayi sob de a ʋ pɔw, ɛ́ mɩ̀ lɛ kpi ɛ bɛ dɔw bie ɩ. A mɩ̀ ɩ a lɛ a ata sob zie. 22 Bɛ za ayopõi bɛ tʋ̃ɔ dɔw bie ɩ. Bɛ na wa kpi baar a, a pɔw mɩ̀ tɩ kpi na. 23 A kũu-pʋɔ-lɛ-yib daar bɛlɛ wa lɛb yi a, ãa na so a pɔw ŋa, bɛ za na faa kul ʋ a?» 24 A Yeezu sɔw bɛ: «Nyɩ na bɛ bãw a Sɛb-son nɩ a Naaŋmɩn fãw a, al ƴãw bɛ n'a nyɩ be tulu pʋɔ ɩ? 25 Bʋ̃ʋ n'ʋ vɛ̃, a kũu-pʋɔ-lɛ-yib daar, a dɛbr bɛ kule pɔwbɛ ɩ, ɛ a pɔwbɛ bɛ kule sɩrbɛ ɩ, bɛ na ɩ na mɛ̃ malkɩ mɩnɛ na be a tẽ-vla pʋɔ a. 26 Ɛ a kũuni na lɛb yire a ƴãw a, nyɩ bɛ dãw kanɩ a Mõyiir sɛbɛ pʋɔ a tuw na nyɔw vũu dɩrɛ a yele ɩ? Bɛ sɛb ɩ a be kɛ a Naaŋmɩn yel ɩ a Mõyiir: ‹Ɩ̃ ɩ n a Abraham Naaŋmɩn, Ɩzaakɩ Naaŋmɩn nɩ a Zakɔb Naaŋmɩn.› 27 Ʋ bɛ ɩ kũuni Naaŋmɩn ɛ, ʋ ɩ n nɩ-vʋʋrɩ Naaŋmɩn. Nyɩ be n tulu kpɛ̃ɛ pʋɔ.» 28 Naaŋmɩn-wulu sɛ-sɛbrɛ kãw na tɩ wõ a bɛ nɔkpɛn a, ɛ nyɛ̃ kɛ a Yeezu sɔw nɩ vla kʋ̀ a Sadiseyɛ̃ mɩnɛ a, tɩ taw na pɩɛlɩ ɛ sowri: «A Naaŋmɩn nɛ-ƴãwnɩ za pʋɔ a, nɔ-buor ɩ a dãw-niwn sob?» 29 A Yeezu sɔw ʋ: «Nyɛ̃ a dãw-niwn sob: ‹Bɛrɛ wone Ɩsɩrayɛl ɩ, a Sore tɩ Naaŋmɩn n'ɩ a Sore been yõ. 30 Fʋ na nɔnɛ nɩ a Sore fʋ Naaŋmɩn nɩ a fʋ socir za, nɩ a fʋ sɩ́ɛ za, nɩ a fʋ tɩɛrʋ za, nɩ a fʋ fãw za.› 31 Ɛ nyɛ̃ a ayi sob: ‹Fʋ na nɔnɛ nɩ a fʋ tɔ sob mɛ̃ a fʋ mɩŋa a.› Naaŋmɩn nɔ-ƴãwna kãw za bɛ lɛb be be ɩ kpɛ̃ɛ zuo a a ŋa ayi ɛ.» 32 A Naaŋmɩn-wulu sɛ-sɛbrɛ yel ʋ: «Wul-wul-kara a, a vɩɛl ɩ yaga, yel-mɩŋa n'a fʋ yel: a Sore Naaŋmɩn ɩ n been yõ, kãw za bɛ lɛb ka be ƴãw pʋɔ a ʋ ƴãw ɛ. 33 Ɛ fʋ na na nɔnɛ ʋ nɩ a fʋ socir za, nɩ a fʋ yã za, nɩ a fʋ fãw za, ɛ nɔnɛ a fʋ tɔ sob mɛ̃ a fʋ mɩŋa a, a vɩɛl a zuo a nɛn-nyɩw-bawr nɩ a bawr bʋʋrɛ za.» 34 A Yeezu na tɩ nyɛ̃ ʋ sɔw nɩ yã a, ʋ yel ʋ na: «Fʋ bɛ zãá nɩ a Naaŋmɩn-Naalʋ ɛ!» Ɛ nɩr za bɛ lɛ tɩ cãa sawr sowre ʋ bom ɛ. 35 A Yeezu na tɩ kanɛ nɩ a nɩbɛ a Ŋmɩn-yi-kpɛ̃ɛ pʋɔ a, ʋ wa tɩ sowr ɩ a sowru ŋa: «Ŋmɩŋmɩn za n'a a Naaŋmɩn-Wulu-sɛ-sɛbrbɛ yel kɛ a Naaŋmɩn Nɩ-kabra ɩ n Daviir bi-dɛb? 36 A Vʋʋrʋ Sõw tɩ waal a kʋ̀ a Daviir tɔr za ʋ yel: ‹A Sore Naaŋmɩn yel ɩ a ɩ̃ Sore: zɩ̃ a ɩ̃ dʋrʋ lowr, ɛ́ gu ɩ̃ wa tɩ nɛb a fʋ dɔ̃ dem bin a fʋ pile.› 37 A Daviir tɔr za bʋɔlɛ ʋ nɩ Sore, ɛ ŋmɩŋmɩn za n'a ʋ na tʋ̃ɔ ɩ a ʋ bi-dɛb?» Naaŋmɩn-Wulu-sɛ-sɛbrbɛ ƴãw Zu-sɛbla na bɛ tɛr vuo a, tɩ bɛrɛ na wone a Yeezu ƴɛrʋ nɩ nʋ̃ɔ̀. 38 Ʋ tɩ kanɛ nɩ bɛ na yere: «Nyɩ gùre nyɩ tʋɔra a Naaŋmɩn-Wulu-sɛ-sɛbrbɛ ƴãw, bɛ mɩ́ su n kpar-wowr cɔlɛ nɩ, ɛ mɩ́ nɔnɛ kɛ a nɩbɛ puore bɛ a nɩ-yaga tuor-taa ziir; 39 bɛ mɩ́ bɔbr ɩ a nidaa da-kɔwr a puoru-dìrú nɩ a cuwr zie; 40 bɛ mɩ́ dɩrɛ nɩ a pɔw-kɔbɛ lɔbr, ɛ mɩ́ bɛlɩ puore puor-wowr. Bɛ na nyɛ̃ nɩ dɔwrʋ na ta dɔwrʋ a!» 41 A Yeezu tɩ zɩ̃ na tori a Ŋmɩn-yi-kpɛ̃ɛ libie daga, ɛ jɩrɛ a lɛ a nɩbɛ na ƴãwnɛ a libie a daga pʋɔ a. Na-mɩnɛ yaga tɩ nyarɛ nɩ a libie ƴãwn. 42 Pɔw-kʋɔr nãw sob kãw mɩ̀ tɩ wa na wa ƴãw wɛr-bi-ɓɛlɛ ayi. 43 A Yeezu tɩ bʋɔl ɩ a ʋ po-tuurbɛ tɩ yel bɛ: «Yel-mɩŋa sɩza, ɩ̃ yere na kʋ̀rɛ nyɩ, a pɔw-kʋɔr nãw sob ŋa ƴãw na zuo a nɩbɛ za na ƴãw a libie a daga pʋɔ a. 44 A bɛl za a, a bɛ libi-dɔwlɛ n'a bɛ ƴãw, ɛ cɛ a ʋl a, a ʋ nãw pʋɔ a, a ʋ tɛra za n'a ʋ de tɩr, a al za ʋ na tɩ tɛr a ʋ dɩb ƴãw a.»
