LUKA 9

1A Yeezu tɩ bʋɔl ɩ a nɩ-toni pie nɩ ayi ɓã taa, ɛ kʋ̀ bɛ fãw nɩ sɔr kɛ́ bɛ diwr ɩ a kɔ̃tɔmɛ za ɛ sanɛ a bàalʋ. 2Al pùorí, ʋ tɩ tõ bɛ na kɛ bɛ cen tɩ hiere k'aa Naaŋmɩn-Naalʋ dɩb ta na, ɛ sanɛ a baalbɛ. 3Ʋ tɩ yel bɛ na: «Nyɩmɛ wa yi lore a sɔr a, nyɩ ta tɛr bom za ɩ: dabɔl bɩɩ kɔr ɛ, dipɛ̃ bɩɩ libir ɛ, ŋa ta mɩ́ tɛr kparɩ ayi ɛ. 4Yir nɛ za pʋɔ nyɩ nãa wa kpɛ bɛ de nyɩ a sãanʋ a, nyɩ be a be tɩ ta a nyɩ lɛb yib daar. 5Zie nɛ za a nɩbɛ nãa bɛ wa de nyɩ a, nyɩ yi a bɛ tẽw pʋɔ ɛ tɛb tɛb a nyɩ gbɛɛ uuru bɛr, wul bɛ kɛ bɛ sãw na.» 6A nɩ-toni tɩ yi na cen tɩ cɔlɛ a tẽli za, hiere a Yel-nʋ̃ɔ̀ sanɛ nɩ a baalbɛ a ziir za. 7A Galile tẽw nàle Erɔdɩ tɩ wõ n a yele a ŋa za na ɩrɛ a, ɛ́ bɛ bãw lɛn za ʋ na na tɩɛrɛ a ɩ. Nɩbɛ bɛ mɩnɛ tɩ yere na: «Zã-Bati n'ʋ lɛb yi a kũuni pʋɔ.» 8Bɛ mɩnɛ yere: « Eli n'ʋ sãá bɛ nyɛ̃.» Bɛ mɩnɛ cãa lɛ yere: «Koro za dem Naaŋmɩn-ƴɛr-manɛ kãw n'ʋ lɛb wa.» 9Ɛ cɛ a Erɔdɩ tɩ yel a: «Ɩ̃ ƴãw na bɛ ŋmãa a Zã zu. Ɛ ãa n'ɩ a sob ŋa ɩ̃ na wone bɛ manɛ a yele a ŋa taabɛ caarɛ nɩ a?» Ɛ́ tɩ bɔbr k'ʋʋ nyɛ̃ a Yeezu. 10A nɩ-toni tɩ lɛb a wa wa manɩ a alɩ bome nɛ za bɛ na ɩ a kʋ̀ a Yeezu. Ʋ tɩ tɛr bɛ na taw yi n bɛ tɛwr zie, tẽw kãw bɛ na bʋɔlɛ Bɛtɩsayida a lowr. 11A zu-sɛbla na tɩ bãwnɩ a, bɛ tu ʋ na. A Yeezu tɩ tɛr bɛ nɩ vla, ɛ manɛ a Naaŋmɩn-Naalʋ yele kʋ̀rɛ bɛ, ɛ sanɛ a bɛlɩ dem na tɛr a sanʋ yel-ɩra a. 12A mʋ̃tɔ̃w tɩ cãculi na siwr ʋ za. A Pie-nɩ-ayi tɩ taw na ta a Yeezu zie yel ʋ: «Bɛr a nɩbɛ bɛ ŋa za bɛ cen a tẽli nɩ a gue pʋɔ na pɩɛlɩ a ka a, tɩ bɔ gaa zie nɩ bʋ̃-dɩrɩ, a ka a, wɛja pʋɔ n'a tɩ be.» 13Ɛ cɛ, a Yeezu tɩ lɛb a yel bɛ: «A nyɩɩm tɛɛ za a, nyɩ kʋ̀ bɛ a bʋ̃-dɩrɩ!» Bɛ tɩ sɔw na: «Dipɛ̃ anũu nɩ zʋ́mɛ ayi tɛwr a tɩ tɛr. Tɩ taa ɩrɛ nãa wa cen tɩ tʋɔra tɩ da bʋ̃-dɩrɩ a nɩbɛ bɛ ŋa za ƴãw mɔ̃ ʋ!» 14A nɩbɛ tɩ ta n tur anũu. A Yeezu tɩ yel ɩ a ʋ po-tuurbɛ: «Nyɩ ƴãw bɛ põ zɩ̃ lɩz'a ayiri nɩ piir.» 15Bɛ tɩ saw nɩ a ʋ nʋɔr ɛ ƴãw a nɩbɛ za zɩ̃. 16A Yeezu tɩ de nɩ a dipɛ̃ anũu nɩ a zʋ́mɛ ayi al, uori kaa a salom, ɛ maalɩ a, ɛ ŋma kʋ̀ a ʋ po-tuurbɛ kɛ́ bɛ põ a nɩbɛ za. 17A nɩbɛ za tɩ dɩ na tɩw, ɛ́ bɛ wob a bʋ̃-ŋmaarɛ na guu a paalɩ peli pie nɩ ayi kul ɩ. 18Bibir kãw, a Yeezu na tɩ puore ʋ yõ zie, ɛ a ʋ po-tuurbɛ be a be a, ʋ tɩ sowri bɛ nɩ a sowru ŋa: «A nɩbɛ zie a, ãa nɛ m?» 19Bɛ tɩ sɔw na: «Bɛ mɩnɛ zie a, Zã-Bati nɛ b, bɛ mɩnɛ zie fʋ ɩ Eli, ɛ bɛ mɩnɛ zie fʋ ɩ koro za dem Naaŋmɩn-ƴɛr-manɛ kãw na lɛb yi a.» 20A Yeezu lɛb sowri bɛ: «A nyɩɩm zie a, ãa nɛ m?» A Pɩɛr tɩ sɔw na yel: «A Naaŋmɩn Nɩ-kabra nɛ b.» 21A Yeezu tɩ diw bɛ na bɛr, lãw nɩ kpãafʋ za, kɛ́ bɛ taa yere a yel ŋa kʋ̀rɛ nɩr za ɩ, 22ɛ tɩ ír a pɛr a ŋa kʋ̀ bɛ: «A fɛr a kɛ a Nɩsaal Bie wõ tuo yaga, kɛ a Zifʋ mɩnɛ nɩ-kore, nɩ a bawr-maal-nɩ-bɛrɛ nɩ a Naaŋmɩn-Wulu-sɛ-sɛbrbɛ jɛ ʋ bɛr, a fɛr a kɛ bɛ kʋ́ ʋ, ɛ ʋ lɛb yi a kũu pʋɔ a bibie ata sob daar.» 23Al pùorí, a Yeezu tɩ yel ɩ a nɩbɛ za: «Ʋlɩ sob wa bɔbr k'ʋʋ tuur a ɩ̃ pùor a, ʋ bɛr a ʋl mɩŋa yele tɩɛrʋ, ɛ dier a ʋ da-gara bibi-vɩɛrɩ za tuur ɩ mɛ̃. 24Nɩr wa bɔbr k'ʋʋ faa a ʋ nyɔ-vʋʋrʋ a, ʋ na bɔr ʋ na bɛr. Ɛ nɩr wa bɔr a ʋ nyɔ-vʋʋrʋ a mãa ƴãw a, ʋ na faa ʋ na. 25Bʋ̃ʋ tɔnɛ n'a a nɩsaal na nyɛ̃, ʋ na na páw a tẽ-daa za, ɛ bɔr ʋ mɩŋa bɩɩ wɛ a? 26Nɩr wa nyɛ̃ mãa nɩ a ɩ̃ ƴɛrʋ ɩrɛ ʋ vĩ a, a Nɩsaal Bie mɩ̀ na nyɛ̃ na ʋ ɩrɛ ʋ vĩ, a lɛn daar ʋ nãa wa wa a ʋ yúor-vɩɛlʋ-danʋ pʋɔ a, a ʋ Sãà nɩ a malkɩ son yúor-vɩɛlʋ-danʋ pʋɔ a. 27Yel-mɩŋa n'a ɩ̃ yere kʋ̀rɛ nyɩ: ‹Nɩbɛ bɛ mɩnɛ na be a ka a, na nyɛ̃ nɩ a Naaŋmɩn-Naalʋ ʋ ta, ɛ́ bɛ bãw kpi.› » 28A ʋ ƴɛrʋ a ŋa pùorí, a na tɩ tarɛ bibie anĩ a, a Yeezu tɩ tɛr ɩ Pɩɛr nɩ Zã nɩ Zakɩ do n tãw zu k'ʋʋ tɩ pùori. 29Ʋ na tɩ puore a, a ʋ niwn tɩ lɩɛb a, bɛ cãa ŋmɛ̃ ʋ ŋmɛ̃a a ɩ, ɛ a ʋ kparɩ pɛlɩ nyɩwrɛ bɛ dɩ vuo ɩ. 30Bɛ wa bere na nɩbɛ ayi ar a be ƴɛrɛ nɩ ʋ: Mõyiir nɩ Eli tɩ nɛ bɛ 31sãá yúor-vɩɛlʋ-danʋ pʋɔ. Bɛ tɩ lãw na ƴɛrɛ nɩ ʋ a kũu ʋ na na kpi a Zeruzalɛm a ƴɛrʋ. 32Gʋ̃ɔ bɛ tɩ bɛrɛ a Pɩɛr nɩ a ʋ taabɛ ɩ. Ɛ cɛ bɛ tɩ zaw na ìr nyɛ̃ a Yeezu yúor-vɩɛlʋ-danʋ, nɩ a nɩbɛ ayi bɛl na tɩ ar a ʋ zie a. 33A nɩbɛ ayi bɛ ŋa na tɩ bɔbr lɛb-cenu a, a Pɩɛr yel ɩ a Yeezu: «Wul-wul-kara a, a tɩ ka beba vɩɛl a, tɩ́ maalɩ pɛn-sɛwr ata: fʋ so been, Mõyiir mɩ̀ so been, ɛ Eli baa so been.» Ʋ bɛ tɩ bãw bʋ̃ʋ n'ʋ ʋ yere ɩ. 34Ʋ tɩ cãa na ƴɛrɛ a ŋa, wa bere kɛ̀ zũzuwr kãw yi pàw bɛ nɩ a ʋ ɓaarʋ. Dɛ̃bɩ̃ɛ tɩ ɩrɛ nɩ a po-tuurbɛ bɛ na tɩ nyɛ̃ a zũzuwr ʋ páw bɛ a. 35Kɔkɔr tɩ yire nɩ a zũzuwr pʋɔ yere: «A ɩ̃ bie n'ɩ a ŋa, a ɩ̃ nɩ-kaa-ira, nyɩ bɛrɛ wone a ʋ ƴɛrʋ.» 36A kɔkɔr na wa ƴɛr baar a, a Yeezu tɩ lɛb a ɩ ʋ yõ. A ʋ po-tuurbɛ tɩ ɩ n ɓil a yel ŋa bɛ na tɩ nyɛ̃ a ƴãw, bɛ bɛ tɩ manɩ bom kʋ̀ nɩr za a lɛn daar ɛ. 37A bio daarɩ bɛ na tɩ yi a tãw zu siwr a, zu-sɛbla na bɛ dɩ vuo a, tɩ zɔ na tuori a Yeezu. 38Dɛb kãw tɩ cɩɩr ɩ a nɩbɛ sɔgɔ yel: «Wul-wul-kara a, ɩ̃ zɛlɛ fʋ na, kaa a ɩ̃ bie zie, a ɩ̃ bi-been n'ʋ! 39Kɔ̃tɔ̃-faa kãw mɩ́ wa ìr a nyɔw ʋ, ɛ ɩ ʋ ŋmɛ cɛl, ɛ mɩ́ dam ʋ faafaa, ɛ ɩ ʋ pu mʋta-puuru. Ʋ mɩ́ dɔwr ʋ nɩ yaga yaga, ɛ bɛ mɩ́ yi ɛ bɛr ʋ mɔlɛ ɩ. 40Ɩ̃ zɛlɩ nɩ a fʋ po-tuurbɛ kɛ́ bɛ diw a kɔ̃tɔ̃-faa ŋa, ɛ cɛ bɛ diw ʋ na gu.» 41A Yeezu tɩ sɔw na: «Nɩsaal-faar bɛ ŋa, nɩ nɩbɛ na bɛ saw de Naaŋmɩn a! Debor a ɩ̃ na cãa be a nyɩ zie tɩ ta? Debor a, ɩ̃ na cãa wõ n nyɩ a tuo tɩ ta? Tɛr a fʋ bie wa n a ka.» 42A bie na tɩ tarɛ pɩɛlɛ a Yeezu a, a kɔ̃tɔ̃-faa nyɔw ʋ na lɔb tẽw ɛ dam ʋ faafaa. Ɛ cɛ a Yeezu tɩ tanɩ nɩ a kɔ̃tɔ̃-faa, ɛ sanɩ a bie kʋ̀ a sãà. 43A Naaŋmɩn fãw kpɛ̃ɛ ŋa tɩ ɓãa nɩ a nɩbɛ za nʋɔr. A nɩbɛ za na tɩ cãa nyɔw nʋɔr a yele a Yeezu na tɩ maalɛ a ƴãw a, ʋ tɩ yel ɩ a ʋ po-tuurbɛ: 44«Nyɩ bɛr wõ a ɩ̃ ƴɛr-bie a ŋa vla: bɛ na nyɔw nɩ a Nɩsaal Bie ƴãw a nɩsaalbɛ nuru pʋɔ.» 45Ɛ cɛ bɛ bɛ tɩ bãw a ƴɛrʋ ŋa pɛr ɛ; a ƴɛr-bir ŋa pɛr tɩ sɔwl ɩ a bɛ zie, kɛ́ bɛ ta tʋ̃ɔ bãw ʋ ɛ. Ɛ cɛ a dɛ̃bɩ̃ɛ bɛ tɩ saw bɛ na sowri a Yeezu ɛ. 46A Yeezu po-tuurbɛ tɩ tĩ na ŋmɩɛr nɔ-kpɛn, kɛ́ bɛ bãw a sob nɛ na ɩ kpɛ̃ɛ zuo a bɛ za a. 47A Yeezu na tɩ bãw a lɛ bɛ na tɩɛrɛ a, tɩ nyɔw nɩ bi-bile ƴãw ʋ ar kɔw ʋ, 48ɛ ʋ yel bɛ: «Sob nɛ za na de a bie ŋa tɔ sob vla a ɩ̃ yúor ƴãw a, mãa mɩŋa n'ʋ ʋ de. Ɛ sob nɛ za na de mɛ̃ vla a, de nɩ a sob nɛ na tõ m a; ʋlɩ sob na ɩ bile za a nyɩ za pʋɔ a, ʋlɛ n'ʋ ɩ kpɛ̃ɛ zuo a nyɩ za.» 49Zã tɩ de nɩ a ƴɛrʋ yel a Yeezu: «Wul-wul-kara a, tɩ nyɛ̃ nɩ nɩr kãw ʋ pore a fʋ yúor diwr ɩ kɔ̃tɔmɛ ɛ̀ tɩ bɔbr kɛ tɩ diw ʋ bɛr, ʋ na bɛ pʋɔ a tɩ pʋɔ tuur fʋ a ƴãw.» 50A Yeezu tɩ yel a: «Nyɩ ta diwr ʋ bɛrɛ ɩ, bʋ̃ʋ n'ʋ vɛ̃, ʋlɩ sob na bɛ ɩ a nyɩ dɔ̃ sob a, pʋɔ nɩ a nyɩ pʋɔ.» 51A daar nɛ na tɩ tarɛ bɛ na ír a Yeezu a tẽw ŋa zu cen nɩ a tẽ-vla a, ʋ nyɔw nɩ nyãa ɛ lo a Zeruzalɛm sɔr. 52Ʋ tɩ tõ n nɩbɛ bɛ de ʋ niwn. Bɛ tɩ ìr a lo a sɔr tɩ kpɛ Samaari tẽw tẽle kãw pʋɔ, a ʋ waa cɔbrʋ ƴãw. 53Ɛ cɛ a nɩbɛ bɛ tɩ saw de ʋ a sãanʋ ɛ, ʋ na tɩ cere a Zeruzalɛm a ƴãw. 54A ʋ po-tuurbɛ Zakɩ nɩ Zã na tɩ nyɛ̃ a lɛ a, bɛ yel a: «Sore e, fʋ bɔbr a kɛ tɩ ƴãw vũu yi sa-zu wa dɩ bɛ bɩɩ?» 55Ɛ cɛ a Yeezu tɩ lɩɛb a nyɔw bɛ yere. 56Bɛ tɩ bɛr ɩ a be ɛ cen tẽ-yũo. 57Bɛ na tɩ be a sɔr zu cere a, nɩr kãw tɩ yel ɩ a Yeezu: «Ɩ̃ na tuur fʋ nɩ zie nɛ za fʋ na cere a.» 58A Yeezu tɩ yel ʋ na: «A tʋrbaar tɛr ɩ bɔwrɩ, a mʋ̃ɔ pʋɔ lili tɛr cowr, ɛ cɛ a Nɩsaal Bie bɛ tɛr pɩɛnʋ zie na mɩ́ gã pɩɛnɩ ɛ.» 59A Yeezu tɩ yel ɩ a ƴẽn sob: «Tuur mɛ̃.» A sob nɛ tɩ sɔw na: «Kʋ̀ m sɔr ɩ̃ cen tɩ ũù a ɩ̃ sãà baarɩ.» 60Ɛ cɛ a Yeezu tɩ yel ʋ na: «Bɛr a kũuni bɛ ũune a bɛ kũuni, ɛ a fʋ̃ʋ a, cen tɩ yere a Naaŋmɩn-Naalʋ na ta a.» 61A ƴẽn sob kãw tɩ yel ɩ a Yeezu: «Sore e, ɩ̃ na tuur fʋ na, ɛ cɛ bɛr mɛ̃ ɩ̃ cen tɩ pùori a ɩ̃ yir dem baarɩ.» 62A Yeezu tɩ sɔw ʋ na: «Nɩr wa nyɔw a kùur ɛ lɛ ŋmɛlɛ kaar pùor a, ʋ bɛ sɛwnɩ a Naaŋmɩn-Naalʋ ɛ.»

will be added

X\