LUKA 8

1Al pùorí, a Yeezu tɩ cɔlɛ nɩ a tẽ-bɛrɛ nɩ a tẽli kanɛ nɩ a nɩbɛ, ɛ hiere yere a Naaŋmɩn-Naalʋ Yel-nʋ̃ɔ̀. A po-tuurbɛ pie nɩ ayi tɩ bɩɛlɛ ʋ na, 2lãw nɩ pɔwbɛ bɛ mɩnɛ a Yeezu na tɩ diw kɔ̃tɔ̃-faar bɛr bɛ ɛ sanɩ a bɛ bàalʋ a: Marya bɛ na bʋɔlɛ kɛ Madala tẽw Marya a, a ʋl pʋɔ kɔ̃tɔ̃-faar ayopõi na tɩ yi a, 3Zãn, a Kuza na ɩ a Erɔdɩ bʋ̃-kaarɛ a pɔw, Sizãn nɩ pɔw-yaga bɛ mɩnɛ, na tɩ kaarɛ a Yeezu nɩ a ʋ po-tuurbɛ zie nɩ a bɛ bʋ̃-tɛrɩ a. 4Nɩbɛ tɩ yi n ten za ɛ waar a Yeezu zie. A zu-sɛbla na tɩ gbone taa a, ʋ tɩ lɔb ɩ zʋkpar yel: 5«Nɩr kãw tɩ yi na k'ʋʋ tɩ bʋ̀r a bʋ̃-bʋʋrɛ. Ʋ na tɩ bʋ̀rɛ a, a bʋ̃-bie a mɩnɛ tɩ lo n sɔr-nʋɔr bɛ nɛb, ɛ a mʋ̃ɔ pʋɔ lili de dɩ. 6Bʋ̃-bie a mɩnɛ tɩ lo n zi-wɔ̃cɔ pʋɔ: a bul a, ɛ cɛ a na bɛ tɩ páwr ɓaarʋ a, a ko na. 7Bʋ̃-bie a mɩnɛ mɩ̀ tɩ lo n gʋʋr pʋɔ, alɛ nɩ a gʋʋr za lãw ìr, a gʋʋr fɩɩrɩ kʋ́. 8Bʋ̃-bie ŋmãa tɩ lo n tẽsɔw-vla pʋɔ; a bul a dɔw, ka-zu za mɩ́ wɔ̃ ka-bie kʋba.» A Yeezu tɩ zɛw nɩ kɔkɔr yel ƴãw pʋɔ: «Sob nɛ na tɛr tobe bɛr-wob ƴãw a, ʋ bɛrɛ wone.» 9A Yeezu po-tuurbɛ tɩ sowr ʋ nɩ a zʋkpar ŋa pɛr. 10Ʋ tɩ yel bɛ na: «A nyɩɩm a, Naaŋmɩn ɩ na nyɩ bãw a ʋ naalʋ yel-sɔwlɩ; ɛ cɛ a ŋmaarɛ bɛl na cɛ a zie a, a mɩ́ ɩ n zʋkpaɩ, kɛ́ ‹bɛ tʋ̃ɔ mɩ́ jɩrɛ ɛ ta nyɛ̃ bom za ɩ, bɛrɛ wone ɛ ta bãw a pɛr ɛ.› » 11«Nyɩ nyɛ̃ a zʋkpar ŋa pɛr: a Naaŋmɩn ƴɛrʋ n'ɩ a bʋ̃-bʋʋrɛ. 12Nɩbɛ bɛ mɩnɛ ŋmɛ̃ na taa nɩ a bʋ̃-bie al na lo a sɔr nʋɔr a: bɛ mɩ́ wõ n a Naaŋmɩn ƴɛrʋ, ɛ a Gɛgɛra wa faa a ƴɛrʋ a bɛ socie pʋɔ kɛ́ bɛ taa wa mab saw de, nyɛ̃ a faafʋ ɛ. 13Bɛ mɩnɛ ŋmɛ̃ na mɛ̃ a zi-wɔ̃cɔ bʋ̃-bie a: bɛ mɩ́ wõ n a Naaŋmɩn ƴɛrʋ ɛ saw de nɩ nʋ̃ɔ̀. Ɛ cɛ bɛ bɛ mɩ́ saw bɛr a Naaŋmɩn ƴɛrʋ tɛ nyɩgɛ a bɛ pʋɔ ɩ, bɛ mɩ́ saw na de blã lɛ tɛwr ƴãw. Ɛ a kpɩɛrʋ wa ta a lɛn daar a, bɛ mɩ́ tɩɛ nɩ a Naaŋmɩn saw-deb bɛr. 14A bʋ̃-bie al na lo a gʋʋr pʋɔ a, n'ɩ a bɛlɩ dem na mɩ́ wõ a Naaŋmɩn ƴɛrʋ ɛ cɛ bɛr a yel-bɔbrɩ, a naalʋ nɩ a tẽw zu nʋ̃ɔ̀ fɩɩrɩ bɛ kʋ́ a bɛ cenu pʋɔ, ɛ bɛ bɛ tʋ̃ɔ wɔ̃ wɔmɛ a. 15A bʋ̃-bie al na lo a tẽsɔw-vla pʋɔ a n'ɩ a bɛlɩ dem na bɛrɛ wone a Naaŋmɩn ƴɛrʋ, ɛ mɩ́ saw de nɩ bɛ pʋɔ za a. Bɛ bɛ lɛbr pùor ɛ, alɛ so bɛ mɩ́ wɔ̃ wɔmɛ.» 16«Bɛ bɛ dãw tɔ̃w fɩ̃tɩlɛ ɛ de laa vɔblɩ pàw ɛ, bɩɩ de ʋ tɩ su gado pile ɩ; bɛ mɩ́ dɔwl ʋ nɩ kpul zu ʋ zɛw, k'aa bɛlɩ dem na kpɩɛr a dĩ̀ó a, mɩ́ nyɛ̃ a cãa. 17Yel za bɛ be be sɔwlɩ kʋ̃ʋ wa yi ɛ, bom za bɛ be be sɔwlɩ bɛ kʋ̃ʋ wa bãw ɛ, ʋʋ yi sãá cãamɩ ɛ. 18Nyɩ tɛr maal-ɩb a nyɩ ƴɛrʋ bɛr-wob pʋɔ. Sob nɛ na tɛr a a, bɛ na kʋ̀ ʋ na dɔwlɩ, ɛ sob nɛ na bɛ tɛr a a, bɛ na faa nɩ a blã al ʋ na tɩɛr k'ʋʋ tɛr a a.» 19A Yeezu mã nɩ a Yeezu yɛbr tɩ wa n a ʋ nyɛb. Ɛ cɛ a zu-sɛbla na tɩ gbõ taa bɛ dɩ vuo a, bɛ bɛ tɩ nyɛ̃ sɔr na ta a ʋ zie ɩ. 20Bɛ tɩ yel ɩ a Yeezu: «A fʋ mã nɩ a fʋ yɛbr a ta ar yẽw bɔbr a fʋ nyɛb.» 21Ʋ tɩ sɔw na yel bɛ: «A bɛlɩ dem na bɛrɛ wone ɛ tuur a Naaŋmɩn ƴɛrʋ a, bɛlɛ nɛ bɛ ɩ a ɩ̃ mã nɩ a ɩ̃ yɛbr.» 22Bibir kãw, a Yeezu nɩ a ʋ po-tuurbɛ tɩ do na kpɛ gbor pʋɔ; ʋ tɩ yel bɛ na: «Nyɩ ɩ tɩ gãw a kʋ̃ɔ-kpɛ̃ɛ gãwn.» Ɛ̀ bɛ tɩ cen. 23Bɛ na tɩ duwr gãwnɛ a, a Yeezu tɩ gã na gúr. Bɛ wa bere na sɛsɛb kpɛ̃ɛ cɛr a kʋ̃ɔ-kpɛ̃ɛ zu. Kʋ̃ɔ tɩ kpɩɛr a paalɛ a gbor, ɛ a bɛl tɛɛ za tɩ bɔbr kʋ̃ɔ tub. 24A Yeezu po-tuurbɛ tɩ taw na ta sɩ̃w ʋ ɛ yel: «Wul-wul-kara a, Wul-wul-kara a, tɩ kpiir a!» Ʋ tɩ zaw na ìr tanɩ a sɛsɛb nɩ a kʋ̃ɔ-mie a lɛb gã zoom, ɛ a zie ŋmãa vʋʋrʋ cɩ̃ɩɩ. 25A Yeezu tɩ yel ɩ a ʋ po-tuurbɛ: «A nyɩ Naaŋmɩn-sawfʋ wa?» Ɛ cɛ dɛ̃bɩ̃ɛ tɩ nyɔw bɛ na ɛ nʋɔr ɓãa bɛ, bɛ yere kʋ̀rɛ taa: «Nɩ-ŋmɩŋmɩn n'ɩ a nɩr ŋa? Ʋlɛ n'ɩ ŋan mɩ́ ƴɛr a sɛsɛb nɩ a kʋ̃ɔ zie, ɛ a saw a ʋ nʋɔr.» 26Bɛ tɩ ta na siw Zerazenɩ̃ɛ mɩnɛ tẽw, na tori a Galile tẽw kʋ̃ɔ-kpɛ̃ɛ gãwn a. 27A Yeezu na tɩ yire a gbor pʋɔ a, dɛb kãw na tɩ dãw kpɩɛr a tẽw pʋɔ a, tɩ zɔ na tuor ʋ. A dɛb nɛ tɩ ìre nɩ kɔ̃tɔmɛ. Koro za n'a ʋ bɛ tɩ cãa suur bome ɩ, ɛ bɛ cãa kpɩɛr yir pʋɔ ɩ, ɛ kpɩɛr yarʋ bɔwrɩ pʋɔ. 28Ʋ na wa nyɛ̃ a Yeezu a, ʋ kõ na cɩɩrɩ ɛ lo gbĩ dume a ʋ pile, ɛ vaa kɔkɔr yel: «Naaŋmɩn-na-do-saa-bɛ-pɩɛl-a Bie Yeezu u, mãa nɩ fʋ̃ʋ mɩ̀ bʋnʋ? Ɩ̃ zɛlɛ fʋ nɩ yãayãa, taa dɔwrɛ mɛ̃ ɩ!» 29A Yeezu na tɩ tanɩ a kɔ̃tɔ̃-faa k'ʋʋ yi zaa a dɛb pʋɔ a, n'a so a kɔ̃tɔ̃-faa tɩ yel a a ŋa. Gbɛɛ yaga za n'a a kɔ̃tɔ̃-faa ŋa mɩ́ tɩ ìr ʋ. Bɛ mɩ́ tɩ 'lẽ nɩ a dɛb ŋa gbɛɛ nɩ a ʋ nuru nɩ bamɛ k'ʋʋ tʋ̃ɔ zɩ̃ zi-been, ɛ cɛ ʋ mɩ́ tɩ taw nɩ a bʋ̃-'lẽni a ŋa za ŋma, ɛ a kɔ̃tɔ̃n tɛr ʋ kpɛ n wɛja-kpalɛ pʋɔ. 30A Yeezu tɩ sowr ʋ na: «A fʋ yuór dɩ na kɛ bo?» Ʋ tɩ sɔw na yel: «Ɩ̃ yuór dɩ na kɛ ‹Bɛ-tɛr-nʋɔr.› » Kɔ̃tɔ̃-yaga tɩ sɩrɩ na kpɛ a ʋ pʋɔ. 31A kɔ̃tɔmɛ a ŋa tɩ zɛlɛ nɩ a Yeezu k'ʋʋ ta diw a ƴãw a kɔ̃tɔmɛ dɔwrʋ bɔw-zulu pʋɔ ɩ. 32Dobaar na bɛ tɛr vuo a, tɩ ar ɩ a tãw zu be tʋʋrɛ bɔbr bʋ̃-dɩrɩ. A kɔ̃tɔmɛ tɩ zɛlɛ na k'aa Yeezu saw a cen tɩ kpɛ a dobaar pʋɔ. A Yeezu tɩ kʋ̀ a nɩ sɔr. 33A kɔ̃tɔmɛ tɩ yi n a dɛb nɛ pʋɔ tɩ kpɛ a dobaar pʋɔ. A lɛ n'a a dobaar tɩ yi a tãw na ɩ cugbulu a zu ɛ dãw taa tɩ lo a kʋ̃ɔ-kpɛ̃ɛ pʋɔ tu kʋ̃ɔ a za. 34A doba-cɩ̃ɩnbɛ na tɩ nyɛ̃ a lɛ a yele na ɩ a, bɛ zɔ na kul a tẽw pʋɔ nɩ a gue pʋɔ tɩ manɩ. 35A nɩbɛ tɩ yi na kɛ bɛ wa nyɛ̃ a lɛ a yele na ɩ a. Bɛ tɩ ta n a Yeezu zie nyɛ̃ a dɛb ʋl pʋɔ a kɔ̃tɔmɛ na tɩ yi a, ʋ zɩ̃ a Yeezu gbɛɛ pile, su bome ɛ lɛb bãw yã. Pʋ̀lá tɩ vʋ̃ɔ bɛ na. 36A bɛlɩ dem na tɩ nyɛ̃ a yele za a, tɩ manɩ nɩ a lɛ a kɔ̃tɔ̃-ire ŋa sanʋ na tu a. 37A lɛ n'a a Zerazenɩ̃ɛ mɩnɛ tẽw nɩbɛ za tɩ zɛlɛ a Yeezu k'ʋʋ yi zaa a bɛ tẽw pʋɔ, dɛ̃bɩ̃ɛ na tɩ ɩrɛ bɛ yaga a ƴãw. A Yeezu tɩ kpɛ n a gbor lɛb kule. 38A dɛb ʋl a kɔ̃tɔ̃-faar na tɩ yi kɛ bɛr a, tɩ zɛlɛ nɩ a Yeezu k'ʋʋ saw ʋ tuur ʋ. Ɛ cɛ a Yeezu bɛ tɩ saw ɛ, ɛ yel ʋ: 39«Lɛb kul a fʋ yir, tɩ manɩ a a ŋa za a Naaŋmɩn na maalɩ a fʋ ƴãw a.» A dɛb ʋl tɩ cen na tɩ hieri a tẽw za pʋɔ a lɛ a Yeezu na tɩ ɩ a ʋ ƴãw a. 40A Yeezu na tɩ yi a kʋ̃ɔ-kpɛ̃ɛ gãwn lɛb wa ta a, a zu-sɛbla tɩ zɔ na tuor ʋ, bʋ̃ʋ n'ʋ vɛ̃, bɛ za tɩ gùre ʋ na. 41Puoru-dĩo nɩ-kpɛ̃ɛ kãw, a yúor na dɩ kɛ Zayiir a, tɩ wa na wa ta lo gbĩ dume a Yeezu pile ɛ zɛlɩ ʋ yãayãa k'ʋʋ wa a ʋ yir, 42wa nyɛ̃ a ʋ pɔwyali-been na ŋmaar vʋʋrʋ a. A pɔwyale tɩ tarɛ nɩ yome pie nɩ ayi. A Yeezu na tɩ be a sɔr zu cere a, a nɩbɛ tɩ fɩɩrɛ ʋ nɩ a ziir za. 43Pɔw kãw tɩ be n be, a sɩɛ cire tɩ maalɩ yome pie nɩ ayi. Ʋ tɩ sãw nɩ a ʋ tɛra za bɛr a dɔwtarɩ zie, ɛ a bɛ kãw za bɛ tʋ̃ɔ sanɩ ʋ ɛ. 44Ʋ tɩ yi n a zìkùrí luluw wa tɔ a Yeezu kparʋ zʋɔrɛ, ɛ daadaa lɛ a ʋ zɩ̃ɩ ŋmãa. 45A Yeezu tɩ sowr a: «Ãa n'ʋ tɔ m?» Ŋa za na mɩ́ tɩ yel kɛ ʋlɛ bɛ n'ʋ a, a Pɩɛr tɩ yel a: «Wul-wul-kara a, a zu-sɛbla jil a pàw fʋ ɛ fɩɩrɩ fʋ a ziir za!» 46Ɛ cɛ a Yeezu tɩ yel a: «Nɩr tɔ m a, ɩ̃ nyɛ̃ na kɛ fãw yi n a ɩ̃ pʋɔ.» 47A pɔw na tɩ nyɛ̃ k'aa bɛ tɛr ʋ sɔwlʋ a, ʋ wa na ɛ mawr ʋ za, wa lo gbĩ dume a Yeezu pile, ɛ manɩ a nɩbɛ za wõ ʋlɩ bom nɛ ƴãw na n'a ʋ tɔ ʋ a, nɩ a lɛ ʋ na sanɩ daadaa lɛ a. 48A Yeezu tɩ yel ʋ na: «Ɩ̃ pɔwyaa a, a fʋ Naaŋmɩn-saw-deb faa fʋ na, cere nɩ ƴã-ɓaarʋ.» 49A Yeezu ƴɛrʋ bɛ tɩ lo tẽw sɛr ɛ, ɛ nɩr yi a puoru-dĩo nɩ-kpɛ̃ɛ yir wa ta yere: «A fʋ pɔwyale kpi na, ta cãa dɩ tuo balɛ a Wul-wul-kara ɩ.» 50Ɛ cɛ a Yeezu na tɩ wõ a ƴɛr-bir ŋa a, ʋ yel ɩ a Zayiir: «Ta zɔrɛ dɛ̃bɩ̃ɛ ɩ, dɛ saw de Naaŋmɩn, ɛ a fʋ pɔwyale na lɛb a vʋʋrɛ.» 51Ʋ na wa ta a yir a, ʋ bɛ saw nɩr kãw za bɩɛl ʋ kpɛ n a dĩ̀ó ɛ, a bɛ ɩ Pɩɛr nɩ Zã nɩ Zakɩ, pãa de nɩ a bie sãà nɩ a ʋ mã ɩ. 52A nɩbɛ za tɩ tuo nɩ nuru zũú kone nɩ a pɔwle. A lɛ n'a a Yeezu tɩ yel: «Nyɩ ta kone ɩ, ʋ bɛ kpi ɛ, gʋ̃ɔ n'a ʋ gúre!» 53Ɛ cɛ bɛ tɩ ɩrɛ nɩ a Yeezu laar, bɛ na tɩ bãwnɩ a kɛ a pɔwle kpi na a. 54Ɛ cɛ a Yeezu tɩ nyɔw nɩ a pɔwle nũú ɛ yel kpɛ̃w za: «Ɩ̃ bie e, ìr!» 55A ʋ vʋʋrʋ tɩ lɛb a wa, ʋ ìr daadaa lɛ. A Yeezu ƴãw kɛ́ bɛ kʋ̀ ʋ bʋ̃-dɩrɩ. 56A tɩ ɩ n nɔ-ɓãa-yel a bie dɔwrbɛ zie. Ɛ cɛ a Yeezu tɩ yel bɛ na kɛ bɛ taa wa yere a yel ŋa kʋ̀rɛ nɩr kãw za ɩ.

will be added

X\