LUKA 22

1A dipɛ̃ na bɛ ƴãw dãbɩl a cuw, bɛ na bʋɔlɛ kɛ a Zifʋ mɩnɛ Tɔlʋ cuw a, tɩ pɩɛlɛ na. 2A bawr-maal-nɩ-bɛrɛ nɩ a Naaŋmɩn-Wulu-sɛ-sɛbrbɛ tɩ bɔbr ɩ a lɛ bɛ na na ɩ kʋ́ a Yeezu a. Ɛ cɛ bɛ tɩ zɔrɛ nɩ a nɩbɛ dɛ̃bɩ̃ɛ. 3Lɛ n'a a Sɩtaana tɩ kpɛ a Zuda bɛ na bʋɔlɛ Ɩsɩkarɩɔtɩ a pʋɔ. Ʋ tɩ ɩ n a Yeezu nɩ-toni pie nɩ ayi ƴẽn sob. 4Ʋ tɩ cen na tɩ wõ taa nɩ a bawr-maal-nɩ-bɛrɛ nɩ a Ŋmɩn-yi-kpɛ̃ɛ gurbɛ nɩ-bɛrɛ, a lɛ ʋ na na ɩ mɩl a Yeezu nyɔw kʋ̀ bɛ a. 5Nʋ̃ɔ̀ tɩ kpɛ n a nɩbɛ bɛ ŋa, bɛ wõ taa kɛ bɛ na kʋ̀ ʋ nɩ libie. 6Ʋ tɩ saw na ɛ tĩ bɔbr a vo-vla ʋl, ʋ na na tʋ̃ɔ nyɔw ʋ kʋ̀ bɛ ɛ a zu-sɛbla ta bãwnɩ a a. 7A dipɛ̃ na bɛ ƴãw dãbɩl a cuw bibir ʋl, bɛ na mɩ́ kʋ́ a Tɔlʋ péle a, tɩ vɩɛ na. 8A Yeezu tɩ tõ n Pɩɛr nɩ Zã ɛ yel bɛ: «Nyɩ cen tɩ cɔbrɩ a Tɔlʋ cuw dɩb tɩ dɩ.» 9Bɛ tɩ sowr ʋ na: «Nyɩnɛ n'a fʋ bɔbr kɛ tɩ cɔbrɩ ʋ?» 10A Yeezu tɩ sɔw na: «Nyɩ cen a tẽw pʋɔ, nyɩmɛ wa tarɛ a, nyɩ na tuor ɩ nɩr na tuo kʋ̃ɔ nɩ yuor a, nyɩ tuur ʋ tɩ kpɛ a yir nɛ pʋɔ ʋ na na kpɛ a; 11ɛ́ nyɩ yel a yir sob: ‹A Wul-wul-kara sowre fʋ na: Nyɩnɛ n'a a dĩo be, mãa nɩ a ɩ̃ po-tuurbɛ na dɩ a Tɔlʋ cuw dɩb?› 12A sob ʋl na wul nyɩ nɩ bɔwpɩɛ a gàrʋ́, ʋ yɛlmɛ̃ na ɛ bom za be be; be n'a nyɩ na cɔbrɩ a yele.» 13Bɛ tɩ cen na tɩ nyɛ̃ a za tu mɛ̃ a lɛ a Yeezu na yel a, bɛ cɔbrɩ a Tɔlʋ cuw dɩb. 14A tɛm na wa ta a, a Yeezu tɩ zɩ̃ n a dɩb ƴãw ʋlɛ nɩ a ʋ nɩ-toni. 15Ʋ tɩ yel bɛ na: «Ɩ̃ tɩ bɔbr a nɩ ɩ̃ pʋɔ za, k'ɩ̃ɩ lãw nɩ nyɩ dɩ a Tɔlʋ cuw ŋa ɛ bãw wõ a tuo. 16Ɩ̃ sɩrɩ na yere kʋ̀rɛ nyɩ, ɩ̃ kʋ̃ lɛ dɩ ʋ towtow ɛ, ɛ gu ʋ wa tɩ maalɩ ʋ za baarɩ a Naaŋmɩn-Naalʋ pʋɔ.» 17Lɛ n'a ʋ tɩ de koli-nyuura, pùori a Naaŋmɩn yaanɩ ɛ yel: «Nyɩ de a a ŋa nyũ tɔ taa. 18Ɩ̃ sɩrɩ na yere kʋ̀rɛ nyɩ, ɩ̃ kʋ̃ lɛ nyũ a divɛ̃ ɩ, ɛ gu a Naaŋmɩn-Naalʋ tɩ ta.» 19Al pùorí, ʋ tɩ de nɩ dipɛ̃, pùori a Naaŋmɩn yaanɩ, nyɔw ŋma, ɛ kʋ̀ bɛ ɛ yel: «A ŋa ɩ n a ɩ̃ ƴãgan ɩ̃ na tɩr a nyɩ ƴãw a. Nyɩ maalɛ a a ŋa lɛb tɩɛrɛ nɩ a ɩ̃ yele.» 20Ʋ mɩ̀ tɩ ɩ n a lɛ a koli-nyuura ƴãw, a dɩb pùorí, ɛ yel: «A koli-nyuura ŋa ɩ n a Wõ-ta-paala na bin nɩ a ɩ̃ zɩ̃ɩ na cir a nyɩ ƴãw a. 21Ɛ cɛ nyɩ nyɛ̃, a ʋlɩ sob na mɩlɛ mɛ̃ a lãw nɩ mɛ̃ na, a dɩb zie ka. 22A Nɩsaal Bie ʋl kule na, mɛ̃ a lɛ a yele na cɔbrɩ bin a, ɛ cɛ baw-bio sob n'ɩ a nɩr ʋl na mɩlɛ ʋ a.» 23A nɩ-toni tɩ tĩ na sowre taa kɛ a bɛ buor sob ʋ na ɩ a a ŋa. 24A ʋ po-tuurbɛ tɩ wa zɛbr ɩ taa a bɛ cara pʋɔ, kɛ́ a bɛ buor sob ʋ na tʋ̃ɔ ɩ a bɛ za kpɛ̃ɛ. 25Ɛ cɛ a Yeezu tɩ yel bɛ na: «A nɩ-bʋʋrɛ na-mɩnɛ mɩ́ dɩrɛ nɩ naalʋ a bɛ nɩbɛ zu nɩ kpɛnʋ, ɛ a bɛlɩ dem na dɩrɛ nɩ-kpɛ̃ɛnʋ a bɛ nɩbɛ zu a, mɩ́ ƴãw na bɛ bʋɔlɛ bɛ maalbɛ. 26A nyɩɩm zie a, a ŋa bɛ n'a ɩ. A ʋlɩ sob na ɩ a nyɩ za kpɛ̃ɛ a, ʋ nɩ̃ɛ ɩrɛ mɛ̃ a nyɩ za bi-bile a, ɛ a ʋlɩ sob na dɩ nɩ-kpɛ̃ɛnʋ a, ɩrɛ mɛ̃ a tõ-tone a. 27Buor ʋ sɩrɩ ɩ kpɛ̃ɛ zuo buor: a sob nɛ na zɩ̃ dɩrɛ a n'ʋ bɩɩ a sob nɛ na dier a bʋ̃-dɩrɩ waar ɩ a n'ʋ? A sob nɛ na zɩ̃ dɩrɛ bɛ n'ʋ ɛ? Ɛ cɛ mãa a, ɩ̃ be n a nyɩ sɔgɔ mɛ̃ tõ-tõ-bie a. 28A nyɩɩm a, nyɩ ɩ n a bɛlɩ dem na lãw nɩ mɛ̃ a ɩ̃ kpɩɛrʋ pʋɔ a. 29Ɛ a mãa a, ɩ̃ so nɩ a naalʋ na kʋ̀ nyɩ, mɛ̃ a lɛ a ɩ̃ Sãà na so ʋ kʋ̀ m a: 30nyɩ na dɩ na ɛ nyũ a ɩ̃ bʋ̃-dɩrɩ dɩb zie, a ɩ̃ naalʋ dɩb daar, ɛ́ nyɩ na zɩ̃ n naalʋ da-kɔwr zuru maal ɩ a Ɩsɩrayɛl dɔwlʋ pie nɩ ayi a ƴɛrʋ.» 31A Sore tɩ yel a: «Sɩmʋ̃ ʋ, Sɩmʋ̃ ʋ, Sɩtaana zɛlɩ na k'ʋʋ dam nyɩ mɛ̃ pɔw na tɛtɛwr zɛla a. 32Ɛ cɛ ɩ̃ pùor a kʋ̀ b, kɛ a fʋ Naaŋmɩn-saw-deb taa bɔrɛ ɩ. Fʋ̃ʋ wa lɛb wa baar a, fʋ̃ʋ tɩɛ a fʋ yɛbr.» 33A Pɩɛr tɩ yel ʋ na: «Sore e, ɩ̃ gu n a gaso cenu nɩ a kũu, mãa nɩ a fʋ̃ʋ.» 34A Yeezu lɛb yel ʋ: «Ɩ̃ yere na kʋ̀rɛ fʋ, Pɩɛr ɩ, nʋra kʋ̃ kõ a dɩ̃a sɛr ɛ, ɛ́ fʋ ciiri gb'a ata kɛ fʋ bɛ bãw mɛ̃ ɩ.» 35Al pùorí, a Yeezu tɩ yel bɛ na: «Ɩ̃ na tɩ tõ nyɩ, ɛ́ wɛr-wʋɔ, cɛkɔlɔ nɩ nafawr bɛ ka be a, nyɩ bɔ n bom gu u?» Bɛ sɔw: «Tɩ bɛ bɔ bom gu ɛ.» 36A Yeezu yel bɛ: «Ƴɛrɛ ŋa ʋl a, ʋlɩ sob na tɛr wɛr-wʋɔ a, ʋ de, ʋlɩ sob mɩ̀ na tɛr cɛkɔlɔ a, lɛ mɩ̀ n'a; ʋlɩ sob na bɛ tɛr zɛbr sɔ-kpɛ̃ɛ a, ʋ kʋɔrɩ a ʋ kpar-kpɛ̃ɛ da n. 37Ɩ̃ sɩrɩ na yere kʋ̀rɛ nyɩ: a fɛr a kɛ a sɛbrʋ ŋa tu a ɩ̃ ƴãw: ‹Bɛ sɔr ʋ na ƴãw nɩ-faar pʋɔ.› A yele na caarɩ mɛ̃ a, na sɩrɩ na tu.» 38A po-tuurbɛ tɩ yel ʋ na: «Sore e, zɛbr sɔ-bɛrɛ ayi n'ɩ a ŋan.» Ʋ sɔw bɛ: «A sɛw na.» 39A Yeezu tɩ yi na cen a Olivʋ-tɩɩr tãw zu mɛ̃ a kʋra lɛ a. A ʋ po-tuurbɛ tɩ páw ʋ na. 40Ʋ na wa ta a be a, ʋ yel bɛ na: «Nyɩ puore, taa wa kpɩɛr a bɛlʋ̀ pʋɔ ɩ.» 41Al pùorí, ʋ taw na yi a bɛ zie, zãá man kʋsɩɛr bɛ na lɔb a, ʋ tɩ gbi n dume ɛ puore 42yere nɩ: «Ɩ̃ Sãà a, fʋ̃ʋ wa bɔbr a, fʋ̃ʋ ɩ a tuo koli-nyuura ŋa ʋ zãá nɩ mɛ̃, ɛ cɛ a ta ɩ a mãa pʋ-tɩɛrʋ n'ʋ maalɩ ɛ, a ɩ a fʋ̃ʋ dem.» [ 43Lɛ n'a ʋ tɩ nyɛ̃ malkɩ k'ʋ yi a salom zu wa kʋ̀rɛ ʋ fãw. 44A pʋl-vʋ̃ɔ na tɩ nyɔw ʋ a, ʋ tɩ lɛb bãw puore kpɛ̃w za, ɛ a ʋ hanʋ tɩ ɩ mɛ̃ zɩ̃ɩ na ŋmarɛ lore a tẽsɔw a.] 45Ʋ tɩ ìr ɩ a puoru zu, wa a ʋ po-tuurbɛ zie wa nyɛ̃ a pʋ-sãwna ɩ bɛ gúr. 46Ʋ tɩ yel bɛ na: «Bʋ̃ʋ n'ʋ ɩ nyɩ gúre? Nyɩ ìr puore k'aa bɛlʋ taa tarɛ nyɩ ɛ.» 47Ʋ na tɩ cãa ƴɛrɛ a, nɩ-yaga wa tɩ sãá nɩ a be. A Zuda nɛ sob, a Pie-nɩ-ayi ƴẽn sob kãw, tɩ de bɛ nɩ niwn. Ʋ tɩ taw na ta a Yeezu k'ʋʋ nyɔw ʋ weri. 48Ɛ cɛ a Yeezu tɩ yel ʋ na: «Zuda a, weru n'a fʋ were a Nɩsaal Bie na weri nyɔw tɩr ɩ?» 49A bɛlɩ dem na tɩ jil koli a Yeezu a, ɛ nyɛ̃ a lɛ a yele na na ɩ a, tɩ yel ʋ na: «Sore e, tɩ cɩɛr ɩ a zɛbr sɔ-bɛrɛ bɩɩ?» 50A bɛ ƴẽn sob tɩ cɛ n a bawr-maal-kara tõ-tõ-bie, cɛ a dʋrʋ tobr ɓɛl. 51Ɛ cɛ a Yeezu tɩ sɔw na yel: «Nyɩ bɛr a, a man na.» Ʋ tɩ tɔ n a nɩr nɛ tobr sanɩ ʋ. 52Lɛ n'a a Yeezu tɩ yel a bɛlɩ dem na tɩ wa a ʋ nyɔwfʋ a, a bawr-maal-nɩ-bɛrɛ, a sojarɩ na gùre a Ŋmɩn-yi-kpɛ̃ɛ a nɩ-bɛrɛ, nɩ a nɩ-kore: «Nyɩ yi n a ɩ̃ ƴãw mɛ̃ nyãnyu-nɩ-kʋ́rɛ ƴãw a, nɩ zɛbr sɔ-bɛrɛ nɩ dabɔlɛ. 53Ɛ cɛ bibir za, ɩ̃ mɩ́ tɩ be n a nyɩ zie, a Ŋmɩn-yi-kpɛ̃ɛ pʋɔ, ɛ́ nyɩ bɛ ír nũu tɔ n mɛ̃ ɩ. Ɛ cɛ a ƴɛrɛ ŋa a, a nyɩ tɛm ʋ ta, a lige kpɛ̃nʋ n'a ta.» 54Bɛ tɩ nyɔw nɩ a Yeezu, tɛr ʋ cen nɩ a bawr-maal-kara yir. A Pɩɛr ʋl tɩ zãá na ɛ tuur. 55Bɛ na tɩ gbɔw vũu a davʋra sɔwlɩsɔw bɛ za lãw zɩ̃ a be a, a Pɩɛr mɩ̀ tɩ zɩ̃ n a bɛ sɔgɔ. 56Tõ-tõ-bi-pɔw kãw tɩ nyɛ̃ ʋ na, ʋ na zɩ̃ a vũu pɛr a, ʋ tɩ jɩr ʋ nɩ gbẽgbẽ ɛ yel: «A sob ŋa mɩ̀ tɩ be n a Yeezu zie.» 57Ɛ cɛ a Pɩɛr tɩ ciir a ɛ yel: «Ɩ̃ bɛ bãw ʋ ɛ, pɔw ɩ.» 58Blã na wa pʋɔ a, nɩr kãw na tɩ nyɛ̃ ʋ a, tɩ yel a: «A fʋ̃ʋ mɩ̀ a, fʋ pʋɔ nɩ a bɛ pʋɔ!» Ɛ cɛ a Pɩɛr tɩ yel a: «Ɩ̃ bɛ pʋɔ bɛ pʋɔ ɩ.» 59Tɛm ɓil tɩ cɛ nɩ blã na ŋmɛ tɔl, ɛ kãw mɩ̀ yere kpɛ̃w kpɛ̃w za: «Yel-mɩŋa za, a sob ŋa mɩ̀ tɩ be n a Yeezu zie, ãa n'ʋ bɛ nyɛ̃ ʋ na yi a Galile a!» 60Ɛ cɛ a Pɩɛr tɩ yel a: «Ɩ̃ bɛ bãw ʋlɩ bom nɛ fʋ na yere a ɩ.» Ʋ tɩ cãa na ƴɛrɛ, ɛ daadaa lɛ nʋra kõ. 61A Sore tɩ lɩɛb a jɩr a Pɩɛr gbẽgbẽ. Lɛ n'a a Pɩɛr lɛb bãwnɩ a ƴɛrʋ ʋl a Sore na tɩ ƴɛr kʋ̀ ʋ a: «A dɩ̃a a, nʋra kʋ̃ kõ sɛr ɛ, ɛ fʋ ciiri gb'a ata ɛ fʋ bɛ bãw mɛ̃ ɩ.» 62Ʋ tɩ yi n a yẽw tɩ kõ mʋ̃tã zɩ̃ɩ. 63A nɩbɛ bɛl na tɩ gu a Yeezu a, tɩ ɩrɛ ʋ na laar ɛ pɔbr ʋ. 64Bɛ mɩ́ tɩ pàw ʋ nɩ a niwn ɛ sowre ʋ: «Bãw Naaŋmɩn-ƴɛr-manɛ bãwfʋ! Ãa n'ʋ ŋmɛ b?» 65Ɛ́ bɛ tɩ tʋ ʋ nɩ zʋm-bi-yaga a mɩnɛ. 66A zie na wa vɩɛ a, a Zifʋ mɩnɛ nɩ-kore nɩ a bawr-maal-nɩ-bɛrɛ, nɩ a Naaŋmɩn-Wulu-sɛ-sɛbrbɛ tɩ ɓã n taa, ɛ́ bɛ tɛr a Yeezu wa n a bɛ ƴɛrʋ-dɩb-lãw niŋé. 67Bɛ tɩ yel ʋ na: «Fʋ̃ʋ wa n'ɩ a Kɩrɩta a, fʋ̃ʋ yel kʋ̀ tɩ.» A Yeezu tɩ sɔw bɛ na: «Mãa ɩ mɛ̃ ɩ̃ yel a kʋ̀ nyɩ a, nyɩ kʋ̃ saw kʋ̀ m ɛ. 68Ɛ mãa mɩ̀ ɩ mɛ̃ ɩ̃ sowre nyɩ nɩ bom a, nyɩ bɛ sɔwr ɛ. 69Ɛ cɛ dɩ̃a na ta a, a Nɩsaal Bie na zɩ̃ n a Naaŋmɩn na tɛr kpɛnʋ a dʋrʋ lowr.» 70Lɛ n'a bɛ za tɩ sowr ʋ: «A ɩ lɛ fʋ ɩ a Naaŋmɩn Bie ʋ?» Ʋ yel bɛ: «Nyɩmɛ nɛ bɛ yel k'ɩ̃ɩ ɩ ʋ na!» 71Lɛ n'a bɛ tɩ yel: «Bʋ̃ʋ ƴãw n'a tɩ cãa bɔbr dãsɩɛ dem? Tɩɩm mɩŋa wõ a nɩ a ʋ nʋ́ɔrɩ́!»

will be added

X\