1 A a ŋa pùorí, a Sore tɩ kaa na ír nɩbɛ lɩz'ata nɩ pie nɩ ayi a ʋ po-tuurbɛ pʋɔ, ɛ tõ bɛ ayiri yiri a ʋ nidaa, a ten al za pʋɔ, nɩ a ziir al za ʋl mɩŋa na tɩ cere a. 2 Ʋ tɩ yel bɛ na: «A ci na sɛw cɛb a, yãwmɛ̃ nɩ sɩza, ɛ a tõ-tõ-biir bɛ zɛ̃ bom ɛ. Nyɩ zɛlɩ a púo sob ʋ ƴãw tõ-tõ-biir bɛ cen tɩ cɛ a ci. 3 Nyɩ cen! Ɩ̃ tone nyɩ na mɛ̃ peli wɛ-baar sɔgɔ a. 4 Nyɩ ta de libie ɛ, nyɩ ta de kɔr nɩ nafawr ɛ, ɛ ta nɩ̃ɩnɛ a sɔr zu puore nɩbɛ ɩ. 5 Yir nɛ za pʋɔ nyɩ nãa wa kpɩɛr a, nyɩ de niwn yel: ‹A yir ŋa, ʋ tɛr ƴã-ɓaarʋ!› 6 Nɩr wa be be nɔnɛ a ƴã-ɓaarʋ a, a nyɩ ƴã-ɓaarʋ na cen nɩ a ʋ zie, alɛ bɛ ɩ lɛ a, ʋ na lɛb a wa a nyɩ zie. 7 Nyɩ be a yir nɛ pʋɔ, dɩrɛ ɛ nyuur a alɩ bome nɛ bɛ nãa wa kʋ̀rɛ nyɩ a: a tõ-tõne sɛwnɩ nɩ a ʋ sã-ya. Nyɩ ta cɔlɛ a yie ɩ. 8 Tẽw nɛ za pʋɔ nyɩ nãa wa kpɛ ɛ̀ bɛ de nyɩ sãanʋ a, nyɩ dɩrɛ a alɩ bome nɛ bɛ nãa wa kʋ̀rɛ nyɩ a. 9 Nyɩ sanɛ a baalbɛ a be, ɛ yere kʋ̀rɛ a tẽw dem: ‹A Naaŋmɩn-Naalʋ ta nyɩ na.› 10 Ɛ cɛ tẽw nɛ za pʋɔ nyɩ nãa wa kpɛ bɛ bɛ de nyɩ a, nyɩ yi a laɩ pʋɔ tɩ yel: 11 ‹A nyɩ tẽw uuru tɛɛ za na pàw a tɩ gbɛɛ a, tɩ tɛbr a na bɛrɛ kʋ̀rɛ nyɩ. Ɛ cɛ nyɩ bãwnɩ a, a Naaŋmɩn-Naalʋ ta na.› 12 Mãa n'ʋ yere kʋ̀rɛ nyɩ, a ƴɛrʋ-maalʋ bibir wa vɩɛ a, a Sodɔm tẽw dem dɔwrʋ na siwr a gãw a tẽw nɛ dem.» 13 «We ãi, Korazin i! We ãi, Bɛtɩsayida a! A nɔ-ɓãa-yele a ŋa na maalɩ a nyɩ pʋɔ a, alɛ tɩ ɩ mɛ̃ a maal ɩ a Tɩ́ɩ̀r nɩ Sɩdɔ̃ ten pʋɔ a, a ten a ŋa nɩbɛ nãa lɩɛb ɩ a bɛ ɩb koro za, su vʋɔrɩ pɛnɛ ɛ ŋmɛ tãpɛlʋ. 14 Alɛ so, a ƴɛrʋ-maalʋ bibir, a Tɩ́ɩ̀r nɩ a Sɩdɔ̃ ten dem kʋ̃ nyɛ̃ dɔwrʋ sɛw a nyɩɩm ɛ. 15 Ɛ fʋ̃ʋ, Kafarnawɔm ɩ! Fʋ tɩɛr kɛ fʋ na zɛw nɩ fʋ tʋɔra do tɩ tɔ salom bɩɩ? Fʋ na siw na, siw tɩ ta kpɩmɛ tẽw.» 16 A Yeezu tɩ cãa na lɛb yel a ʋ po-tuurbɛ: «Sob nɛ na bɛrɛ wone a nyɩ ƴɛrʋ a, a ɩ̃ ƴɛrʋ n'a ʋ bɛrɛ wone; ɛ sob nɛ na zawrɩ nyɩ bɛr a, mãa n'ʋ ʋ zawrɩ bɛr. Ɛ cɛ sob nɛ na zawrɩ mɛ̃ bɛr a, a sob nɛ na tõ m a n'ʋ ʋ zawrɩ bɛr.» 17 A po-tuurbɛ lɩz'a ata nɩ pie nɩ ayi tɩ lɛb a wa, ɛ cɩlɛ bɛ za. Bɛ tɩ yere na: «Sore e, a kɔ̃tɔmɛ tɛɛ za sawr ɩ a tɩ nʋɔr a fʋ yúor ƴãw.» 18 A Yeezu tɩ yel bɛ na: «Ɩ̃ mɩ́ tɩ nyɛ̃ nɩ a Sɩtaana ʋ yi a salom zu wa lo mɛ̃ saa na nyɩwrɩ a. 19 Nyɩ nyɛ̃, nyɩɩm n'a, ɩ̃ kʋ̀ nyɩ nɩ fãw kɛ nyɩ mɩ́ nɛb a wɩɩr nɩ a nãn ŋmɛr, ɛ kʋ̀ nyɩ fãw kɛ nyɩ tʋ̃ɔ a dɔ̃ sob kpɛnʋ bʋʋrɛ za, ɛ bom za kʋ̃ tʋ̃ɔ ɩ nyɩ faa ɛ. 20 Ɛ cɛ nyɩ ta cɩlɛ nyɩ na dɩrɛ naalʋ kɔ̃tɔ̃-faar zu a ɩ, nyɩ cɩlɛ bɛ na sɛb a nyɩ yée ƴãw a tẽ-vla pʋɔ a.» 21 A pɛr nɛ pʋɔ, a Vʋʋrʋ Sõw tɩ ɩ na nʋ̃ɔ̀ ɩrɛ a Yeezu yaga za ʋ yel: «Ɩ̃ danɛ fʋ na, ɩ̃ Sãà a, salom nɩ tẽw za Sore e, fʋ na sɔwlɩ a yele a ŋa a bɛlɩ dem na tɛr yã a zie, nɩ a bɛlɩ dem na zànɩ bãw a zie, ɛ wul a a bibi-pʋrmɛ̃ a. Ʋ̃ʋ, ɩ̃ Sãà a, fʋ na nɔnɛ a n'a fʋ ɩ a ŋa.» 22 «A ɩ̃ Sãà de nɩ bom za ƴãw a ɩ̃ nũú, ɛ́ nɩr za bɛ bãw ãa n'ɩ a Bie a bɛ ɩ a Sãà n'ʋ ɛ, mɛ̃ nɩr za na bɛ bãw ãa n'ɩ a Sãà a bɛ ɩ a Bie n'ʋ a, nɩ sob nɛ a Bie na saw wul a.» 23 A Yeezu tɩ lɩɛb a yel kʋ̀ a ʋ po-tuurbɛ tɛwr: «Zu-nʋ̃ɔ̀ dem n'ɩ a bɛlɩ dem mimie na nyɛrɛ a yele a ŋa nyɩ na nyɛrɛ a. 24 Ɩ̃ sɩrɩ na yere kʋ̀rɛ nyɩ, Naaŋmɩn-ƴɛr-manbɛ yaga nɩ na-mɩnɛ yaga tɩ bɔbr a kɛ bɛ nãa nyɛ̃ a nɔ-ɓãa-yele a ŋa nyɩ na nyɛrɛ a, ɛ bɛ nyɛ̃ a ɩ, bɛ tɩ bɔbr a kɛ bɛ wõ a nɔ-ɓãa-yele a ŋa nyɩ na wone a, ɛ bɛ wõ a ɩ.» 25 Lɛ n'a Naaŋmɩn-Wulu bãw-bãw-kara kãw tɩ ìr ŋmãa a Yeezu pùor sowr ʋ: «Wul-wul-kara a, bʋ̃ʋ n'ʋ ɩ̃ na ɩrɛ páw a nyɔ-vʋʋrʋ na be kʋra lɛ a?» 26 A Yeezu yel ʋ: «Bʋ̃ʋ n'ʋ bɛ sɛb a Naaŋmɩn-Wulu sɛbɛ pʋɔ? Bʋ̃ʋ n'ʋ fʋ mɩ́ kanɩ a ʋ pʋɔ?» 27 A sob nɛ tɩ sɔw na: « ‹Fʋ na nɔnɛ nɩ a Sore fʋ Naaŋmɩn nɩ a fʋ socir za, nɩ a fʋ sɩ́ɛ za, nɩ a fʋ fãw za nɩ a fʋ tɩɛrʋ za›, ɛ ‹nɔnɛ a fʋ tɔ sob mɛ̃ a fʋ mɩŋa a.› » 28 A lɛ n'a a Yeezu yel ʋ: «Fʋ sɔw nɩ vla! Ɩrɛ a lɛ ɛ fʋ na tɛr ɩ a nyɔ-vʋʋrʋ.» 29 Ɛ cɛ a Naaŋmɩn-Wulu bãw-bãw-kara nɛ na tɩ bɔbr k'ʋʋ wul a ʋ yel-mɩŋa a, ʋ tɩ lɛb a sowri a Yeezu: «Ãa n'ɩ a ɩ̃ tɔ sob?» 30 A Yeezu tɩ sɔw na: «Nɩr kãw tɩ yi n Zeruzalɛm ɛ siwr Zeriko, tɩ lo sɔr zu nyãnyu-nɩ-kʋ́rbɛ zu, bɛ fa a ʋ bome za ɛ nyɔw a ʋ tɔr za pɔb tɩ ƴãw a baafʋ nɩ a kũu cara pʋɔ bɛr, ɛ tɔl cen. 31 Zɩ̃ kɛ Naaŋmɩn bawr-maalɛ kãw mɩ̀ tɩ lo n a sɔr siwr, tɩ nyɛ̃ ʋ, ɛ dɛ tɔl zi-yũo ɛ bɛr ʋ. 32 Levitɩ kãw mɩ̀ lɛ cere tɩ ta a be, nyɛ̃ ʋ, mɩ̀ lɛ bɩɛ zi-yũo tɔl ɛ bɛr ʋ. 33 Ɛ cɛ Samaari tẽw dɛb kãw na tɩ cere ʋ yɔb zie a, wa ta na nyɛ̃ nɩr na gã a, ɛ̀ nɩbaalʋ kpɛ ʋ. 34 Ʋ tɩ taw na ta de divɛ̃ pɛw nɩ a ʋ natɩɛ, ɩ kãa sɔ sɔ, ɛ 'lẽ pàw, ɛ ɓaw a baal dɔwlɩ a ʋl mɩŋa bʋ̃-zɔmna zu cen nɩ sãanbɛ yir tɩ kaa ʋ zie. 35 A bio daarɩ, ʋ tɩ ír ɩ salmɛ̃ libi-mɛlɛ ayi kʋ̀ a yir sob ɛ yel: ‹De kaarɛ nɩ a baal zie, ɛ fʋ̃ʋ wa ír libie dɔwlɩ a, mãa n'ʋ na ya a za a ɩ̃ lɛ-waa daar.› 36 «Fʋ̃ʋ na nyɛ̃ a, a nɩbɛ ata bɛ ŋa pʋɔ a, buor sob ʋ ɩ a tɔ ɩb a nɩr ŋa na lo a nyãnyuwr nuru pʋɔ a zie?» 37 A Naaŋmɩn-Wulu bãw-bãw-kara tɩ sɔw na: «A sob ŋa na zɔ a ʋ nɩbaalʋ a n'ʋ.» A Yeezu tɩ yel ʋ na: «Cen, ɛ mɩ̀ tɩ ɩrɛ a lɛ.» 38 A Yeezu nɩ a ʋ po-tuurbɛ na tɩ lo a sɔr cere a, ʋ tɩ kpɛ n tẽw kãw pʋɔ. Pɔw kãw bɛ na bʋɔlɛ Marta a, tɩ de ʋ nɩ a sãanʋ a ʋ yir. 39 A Marta tɩ tɛr ɩ yɛb a yúor dɩ kɛ Marya. A Marya tɩ zɩ̃ n a Sore pile bɛrɛ wone a ʋ ƴɛrʋ. 40 A Marta ʋl tɩ páwr a viire gʋɔr a sãan kaafʋ ƴãw. Ʋ wa taw na ta yel a Yeezu: «Sore e, a bɛ ɩrɛ fʋ yel za kɛ a ɩ̃ yɛb zɩ̃ ɛ bɛr mɛ̃ ɩ̃ cɔbrɛ a dɩb ɩ̃ yõ ɩ? Pãa ƴãw ʋ sõw mɛ̃ wɛ!» 41 A Sore tɩ sɔw ʋ na yel: «Marta a, Marta a, fʋ balɛ nɩ fʋ tʋɔra yel-yaga ƴãw, 42 ɛ cɛ bʋ̃-been yõ n'ʋ fɛrɛ. A Marya n'ʋ kaa ir a vla zie, ɛ nɩr kʋ̃ faa ʋ a ʋ zie ɩ.»
