NƖ-TONI 13

1A Ãtɩɔsɩ Lãw-yir pʋɔ, Naaŋmɩn-ƴɛr-manbɛ nɩ kã-kanbɛ tɩ be n be: Banabasɩ nɩ Sɩmɩ̃ɔ bɛ na kpɔwrɛ bʋɔlɛ Nɩ-sɛbla a, Lisiisɩ na yi Sɩɩrɛn a, nɩ Manayɛn na ɩ a Galile tẽw nàle Erɔdɩ bibi-daarɩ tu-ta-tɔ a, pãa de nɩ Sol. 2Bibir kãw bɛ na tɩ ɓã taa puore a Sore, tɛr ɩ mʋ̃ta-tuo a, a Vʋʋrʋ Sõw tɩ yel bɛ na: «Nyɩ ír a Banabasɩ nɩ a Sol bɛr mɛ̃: ɩ̃ bʋɔlɩ bɛ nɩ tõ-nʋɔr kãw ƴãw.» 3Lɛ n'a, bɛ na tɩ tɛr a mʋ̃ta-tuo baarɩ ɛ pùori baarɩ a, bɛ ír nuru dɔwlɩ a bɛ zu, ɛ bɛr bɛ bɛ cen. 4A Vʋʋrʋ Sõw na tɩ tõ a Banabasɩ nɩ a Sol a a ŋa a, bɛ tɩ cen nɩ Selesi tɩ kpɛ gbor a be cere Sɩɩpʋr, na tɩ be a kʋ̃ɔ-kpɛ̃ɛ sɔgɔ a. 5Bɛ na tɩ ta a Salamɩn a, bɛ nyɔw nɩ a Naaŋmɩn ƴɛrʋ hieru a Zifʋ mɩnɛ puoru-diru pʋɔ. A Zã-Markɩ tɩ be n a bɛ zie sõwne bɛ. 6Bɛ tɩ yi n a be, ɛ tu tɔl a Sɩɩpʋr tẽw ʋl za pʋɔ, na ɩ kʋ̃ɔ-kpɛ̃ɛ sɔgɔ tẽw a, tɩ sãá Pafɔsɩ. Be n'a bɛ tɩ nyɛ̃ tɩtɩblɛ kãw na tɩ bʋɔlɛ ʋ tʋɔra Naaŋmɩn-ƴɛr-manɛ a. Ʋ tɩ ɩ n Zifʋ bʋʋrɛ, ɛ dɩ kɛ Baar Yeezu. 7A Ʋrɔm tẽw na-kpɛ̃ɛ lɩɛrɛ Sɛrzi-Polisɩ, na ɩ nɩr na tɛr yã a, zie n'a ʋ tɩ be. A Sɛrzi-Polisɩ tɩ bɔbr a k'ʋʋ wõ a Naaŋmɩn ƴɛrʋ, lɛ so ʋ tɩ bʋɔlɩ a Banabasɩ nɩ a Sol. 8Ɛ cɛ a tɩtɩblɛ Elimasɩ, - a yúor pɛr ɩ a lɛ a gɩrɛkɩ kɔkɔr pʋɔ - tɩ piw bɛ nɩ sɔr, ɛ́ bɛ bɔbr k'aa na-kpɛ̃ɛ lɩɛrɛ saw de a Yeezu Kɩrɩta ɩ. 9Lɛ n'a a Vʋʋrʋ Sõw tɩ paalɩ a Sol, mɩ̀ na dɩ kɛ Pol a, ʋ jɩr a tɩtɩblɛ gbẽgbẽ 10ɛ yel: «Gɛgɛra bie ŋa, nɩ-nɛb yã nɩ po-tuolu tɛwr a fʋ bãw, fʋ̃ʋ na ɩ yel-mɩnʋ za dɔ̃ sob a! Debor a fʋ na bɛr a Sore pʋ-tɩɛrʋ na ɩ dẽdẽ a sãw-bɛrʋ? 11Ƴɛrɛ ŋa a, cɛlɛ, a Sore zɛw nɩ nũu k'ʋʋ ŋmɛ n fʋ: fʋ na zɔ̃w na tɩ ta tab kãw, ɛ kʋ̃ lɛ nyɛ̃ a mʋ̃tɔ̃w cãa ɩ.» Daadaa lɛ, lige tɩ pili na pàw a Elimasɩ ʋ bɔblɛ viire bɔbr ɩ tawrɛ. 12A na-kpɛ̃ɛ lɩɛrɛ na tɩ nyɛ̃ a a ŋa a, ʋ saw na de a Yeezu Kɩrɩta; a kanʋ na tɩ caarɩ a Sore a, tɩ tɔ ʋ na bɛ dɩ vuo ɩ. 13A Pol nɩ a ʋ taabɛ tɩ de nɩ a gbor a Pafɔsɩ cen Pɛrze na be Pãfili a. Be n'a a Zã-Markɩ tɩ bɛr bɛ, ɛ lɛb cen a Zeruzalɛm. 14A bɛl a, bɛ tɩ yi n a Pɛrze ɛ cen tɩ ta Ãtɩɔsɩ na be a Pisidi a. A pɩɛnʋ-bibir na wa vɩɛ a, bɛ kpɛ n a puoru-dĩ̀ó zɩ̃. 15A kanʋ na wa kanɩ a Naaŋmɩn-Wulu nɩ a Naaŋmɩn-ƴɛr-manbɛ sɛbr pʋɔ baar a, a puoru-dĩo nɩ-bɛrɛ tɩ ƴãw na bɛ yel bɛ: «Yɛbr ɩ, nyɩmɛ wa tɛr sõwfʋ ƴɛr-bie na tʋ̃ɔ ƴɛr sõw a nɩbɛ a, nyɩ de a ƴɛrʋ.» 16Lɛ n'a a Pol tɩ ìr zɛw a nũu ɛ yel: «Ɩsɩrayɛl biir i, nɩ nyɩɩm na zɔrɛ a Naaŋmɩn a, nyɩ bɛrɛ wone. 17A Ɩsɩrayɛl bʋʋrɛ Naaŋmɩn tɩ kaa na ir a tɩ sãà mɩnɛ. Ʋ tɩ ɩ na a ʋ nɩ-bʋʋrɛ yɛ̀r, a lɛn daar bɛ na tɩ be a Eziptɩ a, ɛ ʋ wa ɩ n gãdaalʋ bɛ yi a be. 18Ʋ tɩ guoli bɛ nɩ a wɛja-kpalɛ pʋɔ tɩ ta mɛ̃ yome lɩz'a ayi a. 19Al pùorí, ʋ tɩ kʋ́ n Kanãa tẽw ten ayopõi nɩbɛ pàw pɛr, ɛ de a bɛ ten kʋ̀ a ʋ nɩ-bʋʋrɛ bɛ so a, 20tɩ ta mɛ̃ yome kɔbr anaar dɔwlɩ lɩz'a ayi nɩ pie a. A yele a ŋa pùorí, ʋ tɩ kʋ̀ bɛ nɩ ƴɛr-maalbɛ tɩ ta n a Naaŋmɩn-ƴɛr-manɛ Samɩɛl daar. 21A lɛn daar a, a Ɩsɩrayɛl nɩbɛ tɩ zɛlɩ nãà. A Naaŋmɩn tɩ kʋ̀ bɛ nɩ Kisɩ bi-dɛb Sawul na ɩ Bɛ̃zamɛ dɔwlʋ nɩr a. A Sawul tɩ dɩ n naalʋ yome lɩz'a ayi. 22A Naaŋmɩn na wa zawrɩ a Sawul bɛr a, ʋ ír ɩ Daviir kʋ̀ bɛ ʋ ɩ a bɛ nãà, ɛ ʋ dɩ a ʋ dãsɩɛ yel: ‹Ɩ̃ nyɛ̃ nɩ a Zese bi-dɛb Daviir, a ɩ̃ yã nɩr ʋ, ʋ na maal ɩ a ɩ̃ pʋ-tɩɛrʋ za.› 23Ɛ cɛ mɛ̃ a lɛ a Naaŋmɩn na tɩ ƴãw a nʋɔr a, ʋ ɩ na faarɛ yi a Daviir bʋʋrɛ pʋɔ a Ɩsɩrayɛl nɩbɛ ƴãw, ʋlɛ n'ɩ a Yeezu. 24Ʋ na bɛ tɩ wa sɛr a, a Zã tɩ de nɩ niwn hieri yel kʋ̀ a Ɩsɩrayɛl nɩbɛ kɛ́ bɛ lɩɛbɩ a bɛ ɩb ɛ de a suob. 25A Zã tome na tɩ ta baarʋ a, ʋ tɩ yere na: ‹Nyɩ tɩɛr kɛ ãa nɛ m? Ɩ̃ bɛ ɩ a sob nɛ nyɩ na gùre a ɩ, ɛ cɛ ʋlɛ n'ɩ ŋan be a ɩ̃ pùor waar, ɛ ɩ̃ bɛ sɛwnɩ na cɛr a ʋ nafawr bʋ̃-'lẽni ɛ.› » 26«Yɛbr ɩ, nyɩɩm na ɩ a Abraham bʋʋrɛ a, nɩ nyɩɩm na be a ka pʋɔ a Naaŋmɩn puoru pʋɔ a, tɩɩm za nɛ bɛ bɛ tõ bɛ wa yel a faafʋ ƴɛrʋ ŋa kʋ̀. 27A Zeruzalɛm nɩbɛ nɩ a bɛ nɩ-bɛrɛ bɛ tɩ bãw a Yeezu ɛ, ɛ́ bɛ na tɩ ƴãw ʋ a kũu dɔwrʋ a, a Naaŋmɩn-ƴɛr-manbɛ ƴɛrʋ bɛ na mɩ́ kanɛ a pɩɛnʋ-bibir za a, alɛ n'a bɛ tu. 28Bɛ na saa bɛ tɩ nyɛ̃ yel na sɛwnɩ kũu a, bɛ ƴãw na k'aa Pɩlatɩ kʋ́ ʋ. 29Bɛ na tɩ tu a yele a za, na sɛb a ʋ ƴãw a baarɩ a, bɛ yaw ʋ nɩ a da-gara zu tɩ ũù. 30Ɛ cɛ Naaŋmɩn ɩ na ʋ lɛb yi a kũu pʋɔ, 31ɛ wul ʋ tʋɔra bibi-yaga a bɛlɩ dem na tɩ páw ʋ a Galile do a Zeruzalɛm a, bɛl na ɩ a ʋ dãsɩɛ dem ƴɛrɛ ŋa a Ɩsɩrayɛl nɩbɛ zie a. 32A tɩɩm mɩ̀ a, a Yel-nʋ̃ɔ̀ ŋa n'ʋ tɩ hiere kʋ̀rɛ nyɩ: a nʋɔr a Naaŋmɩn na ƴãw kʋ̀ a tɩ sãakʋm mɩnɛ a, 33ʋ tu ʋ na tɩ ɓɩɩlɩ, a tɩɩm na ɩ a bɛ bibiir a ƴãw, a lɛn daar ʋ na ɩ a Yeezu ʋ lɛb yi a kũu pʋɔ, a tu mɛ̃ a lɛ bɛ na sɛb a Sɛb-sõw yielu ayi sob pʋɔ a: ‹Fʋ̃ʋ n'ɩ a ɩ̃ bi-dɛb, a mãa a, ɩ̃ dɔw fʋ nɩ a dɩ̃a.› 34A Naaŋmɩn tɩ dãw na yel k'ʋʋ na ɩ na ʋ lɛb yi a kũu pʋɔ taa wa bãwnɛ pʋ̃ɔfʋ ɛ. A ŋa n'a ʋ tɩ dãw ƴɛr a yel ŋa ƴɛrʋ: ‹Ɩ̃ na kʋ̀ nyɩ nɩ maalʋ na ɩ son ɛ́ bɛ tɛr bʋnʋ a, ɩ̃ na tɩ ƴãw nʋɔr k'ɩ̃ɩ na kʋ̀ n a Daviir a.› 35Lɛ so ʋ lɛ tɩ yel a Sɛb-sõw pʋɔ zie kãw: ‹Fʋ kʋ̃ bɛr a fʋ Nɩ-sõw ʋ pʋ̃ɔ ɩ.› 36Ɛ cɛ a Daviir na tɩ tõ a ʋ daar, mɛ̃ a lɛ a Naaŋmɩn na cɔbrɩ a yele bin a, ʋ kpi n a pùorí, bɛ ũù ʋ pɩɛlɩ a ʋ sãakʋm mɩnɛ, ʋ pʋ̃ɔ. 37Ɛ cɛ a ʋlɩ sob nɛ a Naaŋmɩn na ɩ ʋ lɛb yi a kũu pʋɔ a, ʋ bɛ pʋ̃ɔ ɩ. 38Lɛ so, yɛbr ɩ, nyɩ bãwnɩ a, a yel-bebe suur dɩ-kʋ̀b bɛ na hieri kʋ̀ nyɩ a, a Yeezu zie n'a a yi, ɛ a mɩnʋ nyɩ na bɛ tɩ tʋ̃ɔ páw a Naaŋmɩn-Wulu pʋɔ a Mõyiir na tɩr a, 39a ʋl zie n'a nɩr za na saw de a Naaŋmɩn a, mɩ́ páw ʋ. 40Nyɩ gùre nyɩ tʋɔra vla, a a ŋa a Naaŋmɩn-ƴɛr-manbɛ na sɛb a, taa tarɛ nyɩ ɛ: 41‹Nyɩ bɛl nyɛ̃, nyɩɩm pɔ̀lʋ dem ɩ, nɔ-ɓãan a nyɔw nyɩ, ɛ́ nyɩ bɔr! Bʋ̃ʋ n'ʋ vɛ̃, ɩ̃ na tõ n ton a nyɩ cãafʋ daar, kɛ̀ nɩr tɩ n'ʋ manɛ kʋ̀rɛ nyɩ a, nyɩɩm bɛ saw kɛ sɩza n'a ɩ.› » 42Bɛ na wa yi a, a nɩbɛ zɛlɩ nɩ a Pol nɩ a Banabasɩ kɛ́ bɛ lɛb wa a pɩɛnʋ-bibir pùorí sob wa cow a ƴɛrʋ ŋa. 43A nɩbɛ na wa yaarɩ baar a, Zifʋ nɩbɛ yaga nɩ nɩ-yaga na tɩ tu a bɛ Naaŋmɩn sɔr a, tɩ tu n a Pol nɩ a Banabasɩ pùor. A bɛ ƴɛrʋ pʋɔ a, a Pol nɩ a Banabasɩ tɩ yere na kʋ̀rɛ bɛ kɛ́ bɛ ƴãw fãw tɛr a Naaŋmɩn maalʋ vla. 44A pɩɛnʋ-bibir na lɛ wa ta a, a tẽw nɩbɛ za, ɛ tɩ cɛ blã, tɩ ɓã n taa a Sore ƴɛrʋ bɛr-wob ƴãw. 45A Zifʋ mɩnɛ na tɩ nyɛ̃ a nɩbɛ bɛ yãwmɛ̃ sɛw a lɛ a, nyuur tɩ ɩrɛ bɛ nɩ yaga, bɛ tɩ sɔwr a Pol ƴɛrʋ tʋʋr ɩ ʋ. 46Lɛ n'a a Pol nɩ a Banabasɩ pãa tɩ nyar bɛ za ɛ yel bɛ: «Nyɩmɛ nɛ bɛ a tɩ fɛr kɛ́ tɩ de niwn manɩ a Naaŋmɩn ƴɛrʋ kʋ̀, ɛ cɛ nyɩ na bɛ sawr dier a, ɛ nyɛ̃ nyɩ bɛ sɛwnɩ a nyɔ-vʋʋrʋ na be kʋra lɛ a, tɩ cere nɩ a nɩ-bʋʋr-yoru zie. 47A ŋa sɩrɩ n'a a Sore ƴãw a nʋɔr kʋ̀ tɩ: ‹Ɩ̃ ƴãw na fʋ ɩ a nɩ-bʋʋr-yoru cãa, kɛ́ fʋ tʋ̃ɔ ɩ a faafʋ ta a tẽ-daa ziir za.› » 48A nɩ-bʋʋr-yoru nɩbɛ na tɩ wõ a ƴɛr-bie a ŋa a, nʋ̃ɔ̀ tɩ ɩrɛ bɛ na, bɛ danɛ a Sore ƴɛrʋ; ɛ a bɛlɩ dem za, bɛ na tɩ bãwnɩ a nyɔ-vʋʋrʋ na be kʋra lɛ a, tɩ saw na de a Naaŋmɩn. 49A Sore ƴɛrʋ tɩ ŋmɩɛr a yaarɛ a zie ʋl za pʋɔ. 50Ɛ cɛ a Zifʋ mɩnɛ tɩ dɔ na ƴãw a pɔw-tɩbrɛ tɩbrɛ bɛl na puore a Naaŋmɩn a, bɛlɛ nɩ a tẽw nɩ-bɛrɛ, bɛ dɔwrɛ a Pol nɩ a Banabasɩ, ɛ tɩ diw bɛ bɛr a bɛ tẽw pʋɔ. 51A Pol nɩ a Banabasɩ tɩ tɛb ɩ a bɛ gbɛɛ uuru ƴãw bɛ ɛ cen Ɩkonɩɔm. 52A po-tuurbɛ bɛl a, nʋ̃ɔ̀ tɩ ɩrɛ bɛ nɩ yaga, ɛ a Vʋʋrʋ Sõw tɩ be a bɛ za zie.

will be added

X\