Dↄaanaↄ 9

1Gedeↄ̃ↄ nɛ́ Abimɛlɛki gɛ̀ a desɛ̃ↄ kĩ́i Sikɛũ, ↄ̃ a ònɛ́ ń a dezi bɛdeↄ píi à mɛ̀: 2À gɛ Sikɛũdeↄ lala píi, Gedeↄ̃ↄ nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiↄ kpalablea ń gbɛ̃́ mɛ̀ndo kpalableao, a kpele mɛ́ maanɛ́i? Aaↄ dↄ̃ kɛ́ an aun ma ũ. 3Kɛ́ aà desɛ̃ↄ yã́pi kã̀ Sikɛũdeↄnɛ ń swã́wa, ↄ̃ aa zɛ̀ ń Abimɛlɛkio aa mɛ̀, ń gbɛ̃́n aà ũ. 4Aa ã́nusu ↄwatɛ̃ bàaↄ̃kwi sɛ̀ Baalibaakuwanↄ kpɛ́u, aa aà gbà, ↄ̃ à fĩabòò gbɛ̃pã faasaiↄnɛ, aa gↄ̃̀ aà ìwaↄ ũ. 5À gɛ̀ńnↄ a de bɛ Ɔfɛla, ↄ̃ à a vĩ̀iↄ ń a dãunaↄ, Gedeↄ̃ↄ nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwipiↄ dɛ̀dɛ gbɛ̀ doũwa. Gedeↄ̃ↄ nɛgↄ̃ɛ gbɛzãna Yotaũ mɛ́ bↄ̀ ado, asa à ùlɛɛ̀ɛ. 6Ɔ̃ Sikɛũdeↄ ń Bɛmilodeↄ píi aa gɛ̀ Abimɛlɛki dìlɛ kía ũ gbɛ̃́nɛli pↄ́ kú Sikɛũ saɛ. 7Kɛ́ Yotaũ yã́pi mà, à gɛ̀ zɛ̀ Galiziũ gbɛ̀sĩsĩ musu. Ɔ̃ a ònɛ́ gbã́ugbãu à mɛ̀: À ma yãma Sikɛũdeↄ, Lua i á yãma sↄ̃. 8Líↄ ku yãa, aa gɛ̀ kↄ̃ dilɛi kía ũ, ↄ̃ aa ò kuɛ aà kpalable. 9Ɔ̃ ku mɛ̀: Mà a nɛ́ pↄ́ wì tã́aↄ ń gbɛ̃nazĩnaↄ kpɛla ń a nísio ia tó, mí gɛ́ màↄ deedee líↄ musua? 10Ɔ̃ líↄ ò kaadↄɛnaɛ aà mↄ kpalable. 11Ɔ̃ kaadↄɛna ònɛ́: Mà a nɛ pↄ́ ìↄ maa mɛ́ a blea ìↄ na ia tó, mí gɛ́ màↄ deedee líↄ musua? 12Ɔ̃ líↄ ò vɛ̃ɛɛ aà mↄ kpalable. 13Ɔ̃ vɛ̃ɛ ònɛ́: Mà a vɛ̃ɛ pↄ́ ì tã́aↄ ń gbɛ̃nazĩnaↄ pↄ kɛ na nɛ'ia tó, mí gɛ́ màↄ deedee líↄ musua? 14Ɔ̃ líↄ ò lɛaaɛ aà mↄ kpalable. 15Ɔ̃ lɛaa ònɛ́: Tó álɛ ma kpa kpalau sĩanaɛ, à mↄ mikpa ma uenai. Tó màan sↄ̃o, tɛ́ a bↄ ma láu à kũ Libã bùsu sɛdɛ líↄwaɛ. 16Á Sikɛũdeↄ, kɛ́ a Abimɛlɛki kpà kpalau, a yãkɛ̀ a zɛ́wa ń nↄ̀sɛmɛndoon wea? A yãmaakɛ̀ Gedeↄ̃ↄɛ ń a bɛdeↄa? Á kɛ̀ɛ̀ aà yãkɛawaa? 17Ma mae zĩkàɛ́ à gì a wɛ̃nii, à á bↄ́ Madiãↄ ↄzĩ, 18ↄ̃ a fɛlɛ ń aà bɛdeↄ gbã sa. A aà nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiↄ dɛ̀dɛ gbɛ̀ doũwa, ↄ̃ a aà zↄ nɛ́ Abimɛlɛki kpà Sikɛũ kía ũ, kɛ́ a dɛ á gbɛ̃́ ũ yã́i. 19Tó a yãkɛ̀ a zɛ́wa ń nↄ̀sɛmɛndoo Gedeↄ̃ↄ ń a bɛdeↄnɛɛ gbã, à tó á pↄ kɛ Abimɛlɛkiwa na, aàpi sↄ̃ aà pↄ i kɛwá na. 20Tó màan sↄ̃o, tɛ́ a bↄ Abimɛlɛki kĩ́i à kṹ á Sikɛũdeↄ ń á Bɛmilodeↄwaɛ, tɛ́ i bↄ á kĩ́i sↄ̃, i kũ Abimɛlɛkiwa. 21Ɔ̃ Yotaũ bàalɛ̀ à a taa kɛ̀, à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ wɛ̃́lɛ pↄ́ wì mɛ Lↄ̀ↄu, kɛ́ àlɛ vĩakɛ a vĩ̀i Abimɛlɛkiɛ yã́i. 22Abimɛlɛki kɛ̀ Isailiↄ kía ũ wɛ̃̀ àaↄ̃ɛ, 23ↄ̃ Lua tò Abimɛlɛki ń Sikɛũdeↄ ĩ́isɛ̀ ń kↄ̃o, ↄ̃ aa bↄ̀ aà kpɛ. 24Lua kɛ̀ màa kɛ́ Gedeↄ̃ↄ nɛgↄ̃ɛ gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiↄ dɛdɛa yã́ e wi Abimɛlɛki musu ń aà gbɛ̃́ Sikɛũde pↄ́ an ↄ ku a guuↄ yã́iɛ. 25Sikɛũdeↄ íbɛlɛsɛ̀aànↄ. An gbɛ̃eↄ ùlɛ sĩ̀sĩↄ musu, kɛ́ aa gbɛ̃́ pↄ́ aalɛ dↄńzi zɛ́uↄ dã́dã, aai ń pↄ́ↄ símá, ↄ̃ wà gɛ̀ wa ò Abimɛlɛkiɛ. 26Ɛbɛdɛ nɛ́ Gaala ń a gbɛ̃́ↄ mↄ̀ zↄ̃̀lɛ Sikɛũ, ↄ̃ Sikɛũdeↄ aà náaikɛ̀. 27Aa gɛ̀ vɛ̃ɛ zↄ̃̀zↄ̃ bua aa ↄ̃zↄ̃̀wà, ↄ̃ aa dikpɛkɛ̀. Aa gɛ̃̀ ń tã́akpɛu, aa pↄblè aa imì, ↄ̃ aa Abimɛlɛki kà. 28Ɛbɛdɛ nɛ́ Gaala mɛ̀: Dén Abimɛlɛki ũi? Dén wá Sikɛũdeↄ ũ wà zↄbleɛ̀i? Gedeↄ̃ↄ nɛ́o lò? Zebulu mɛ́ aà kwàasi ũo lò? À zↄble Sikɛũ mae Amↄↄ buiↄnɛ. Bↄ́yãi wà zↄble Abimɛlɛkiɛi? 29Tó wà gbɛ̃́ɛ beeↄ nàmɛɛ ma ↄzĩ yãa lé, má aà yaɛ. Má oɛ̀ aà a zĩgↄ̃ↄ kãaa, aà bↄlɛńnↄ. 30Kɛ́ wɛ̃́lɛ kía Zebulu Ɛbɛdɛ nɛ́ Gaala yã́pi mà, aà za fɛ̃̀. 31Ɔ̃ à gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Abimɛlɛkiwa asii guu à mɛ̀: Ɛbɛdɛ nɛ́ Gaala ń a gbɛ̃́ↄ mↄ̀ Sikɛũ la, ↄ̃ aalɛ wɛ̃́lɛdeↄ swãfɛ̃nɛ. 32Fɛlɛ gwãasĩnaa gↄ̃̀ↄ, mpi ń gbɛ̃́ pↄ́ kunnↄↄ, ní mↄ ulɛ sɛ̃u. 33Tó gu lɛ́ dↄ, í fɛlɛ mↄ lɛ́lɛ wɛ̃́lɛwa. Tó aàpi ń aà gbɛ̃́ↄ bↄ̀ zĩkaiánↄ, í kɛɛ̀ lá ń yeiwa. 34Ɔ̃ Abimɛlɛki ń gbɛ̃́ pↄ́ kuaànↄↄ dàzɛu, aa ùlɛ'ulɛ Sikɛũ bĩ́i kpɛ gãli síiↄ̃. 35Ɛbɛdɛ nɛ́ Gaala bↄ̀ zɛ̀ wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛu, ↄ̃ Abimɛlɛki ń a gbɛ̃́ↄ fɛ̀lɛ ń ulɛkĩi. 36Kɛ́ Gaala gbɛ̃́piↄ è, a ò Zebuluɛ: Gbɛ̃́ↄ gwa za sĩ̀sĩↄ musu, aalɛ pila. Zebulu wèwà à mɛ̀: Sĩ̀sĩ nisĩnaↄ ↄ̃ ńlɛ e lán gbɛ̃nazĩnaↄwa we. 37Ɔ̃ Gaala ɛ̀a ò lↄ: Gwa, wàlɛ pila sĩ̀sĩwa we, mɛ́ gãli do lɛ́ mↄ́ za màsokɛnaↄ gbɛ̃́nɛli kĩ́i. 38Ɔ̃ Zebulu òɛ̀: Ń ò kpelewa yãaa? Kɛ́ ń mɛ̀ dé mɛ́ Abimɛlɛki ũ wà zↄbleɛ̀i? Gbɛ̃́ pↄ́ n sakàńguↄn weo lé? Gɛ ǹ zĩkaaànↄ sa. 39Ɔ̃ Gaala dↄ̀aa Sikɛũdeↄnɛ, aa bↄ̀ wà zĩkà ń Abimɛlɛkio. 40Abimɛlɛki ń yá, ↄ̃ aa bàalɛ̀ɛ̀. Gbɛ̃́ pↄ́ kɛ̀'ĩa aa lɛ̀lɛↄ dasi maamaaɛ e wɛ̃́lɛ bĩ́ibↄlɛu. 41Abimɛlɛki gↄ̃̀ Aluma, ↄ̃ Zebulu Gaala ń a gbɛ̃́ↄ yà ń bↄ́lɛ Sikɛũ. 42Kɛ́ gu dↄ̀, Sikɛũdeↄ gɛ̀ bua, ↄ̃ wà gɛ̀ wa ò Abimɛlɛkiɛ. 43Ɔ̃ à a gbɛ̃́ↄ kpaalɛ̀ gãli àaↄ̃, aa gɛ̀ ń dã́dãi sɛ̃u. Kɛ́ à ń é, aalɛ bↄlɛ wɛ̃́lɛu, ↄ̃ à fɛ̀lɛ gɛ̀ lɛ́lɛimá. 44Abimɛlɛki ń zĩgↄ̃ gãli pↄ́ kuanↄↄ kɛ̀ kpakpa, aa bↄ̀lɛ gɛ̀ sĩ̀ wɛ̃́lɛ bↄlɛu, ↄ̃ gãli lɛɛ plaↄ gɛ̀ lɛ̀lɛ gbɛ̃́ pↄ́ kú buaↄwa, aa ń dɛdɛ píi. 45Màa à zĩkà ń wɛ̃́lɛpideↄ za kↄↄ e oosi, ↄ̃ a sì à gbɛ̃́ pↄ́ kú a guuↄ dɛ̀dɛ. À wɛ̃́lɛpi kɛ̀ kɛ́lɛkɛlɛ, ↄ̃ à wisi fã̀wà. 46Kɛ́ gbɛ̃́ pↄ́ kú Midala Sikɛũↄ mà, aa gɛ̀ ùlɛ Baalibaakuwanↄ kpɛ́u. 47Kɛ́ wa ò Abimɛlɛkiɛ Midala Sikɛũdeↄ kã̀aa we, 48aàpi ń a gbɛ̃́ↄ aa dɛ̀dɛ Zalamↄ gbɛwa. Ɔ̃ à mↄo sɛ̀ à ligↄ̃na zↄ̃̀ a dà a gã̀u, ↄ̃ a ò a gbɛ̃́ↄnɛ: Lá á è má kɛ̀, à kɛ màa kpakpa. 49Ɔ̃ aa ligↄ̃na zↄ̃̀zↄ̃ ḿpii, aa tɛoaàzi. Aa gɛ kã̀aa kpɛ́piwa, aa tɛsↄ̃̀wà, ↄ̃ Midala Sikɛũde pↄ́ kú a guuↄ kpàsa. Gbɛ̃́ pↄ́ gàgaↄ, gↄ̃ɛↄ ń nↄɛo píi kà gbɛ̃ↄn ↄ̀aa sↄo. 50Abimɛlɛki gɛ̀ koezↄ̃̀ Tebezizi, ↄ̃ a sì. 51Kalanga gbã̀a ku wɛ̃́lɛpi guo, ↄ̃ wɛ̃́lɛdeↄ gↄ̃ɛↄ ń nↄɛↄ bàalɛ̀ tàu píi. Aa zɛtàńlɛ gíũgiũ, ↄ̃ aa dɛ̀dɛ e kalangapi musu. 52Abimɛlɛki gɛ̀ kalangapi kĩ́i, àlɛ zĩkańnↄ. Kɛ́ à sↄ̃̀ kalangapi bↄlɛi, àlɛ mↄ́ tɛsↄ̃iwà, 53ↄ̃ nↄɛe ↄzↄ̃̀ wísilↄgbɛi, à sìwà à aà mi pàa. 54Ɔ̃ à lɛzù a zĩkabↄkũnazi kpakpa à mɛ̀: Ǹ n fɛ̃nda wo ǹ ma dɛò, kɛ́ wasu mɛ nↄɛ mɛ́ ma dɛo yã́i. Ɔ̃ aà ìwapi aà zↄ̃̀ò, à gà. 55Kɛ́ Isailiↄ è Abimɛlɛki gà, ↄ̃ an baade tà a bɛ. 56Beewa Lua vãi pↄ́ Abimɛlɛki kɛ̀ a maeɛ yã́ wì aà musu, kɛ́ à a vĩ̀iↄ ń a dãuna gbɛ̃ↄn bàaↄ̃kwiↄ dɛ̀dɛ yã́i. 57Lua vãi pↄ́ Sikɛũdeↄ kɛ̀ wìnɛ́ ń musu sↄ̃. Láaipↄ Gedeↄ̃ↄ nɛ́ Yotaũ kɛ̀má mɛ́ ń lé we.

will be added

X\