Daalɛa 19

1Kɛ́ malaika gbɛ̃ↄn plapiↄ kà Sↄdↄũ oosi, Lↄtu zↄ̃lɛa Sↄdↄũ bĩ́i bↄlɛu. Kɛ́ à ń é, à fɛ̀lɛ gɛ̀ dàńlɛ à kùlɛnɛ́, à wùlɛ a gbɛɛu 2à mɛ̀: Ma diiↄ, á yã́ na! À mↄ gɛ pilai mapi á zↄ̀blena bɛ, í zu'o, í i la, zia kↄↄ káaukaau í dazɛu. Aa mɛ̀: Aawo, wá i gãaɛɛ. 3Lↄtu nàɛmá maamaaɛ, ↄ̃ aa gbàsa gɛ̃̀ aà bɛ ua aa pìla. À ń yàaekɛ̀ maamaa, à kàa kɛ̀nɛ́, ↄ̃ aa sò. 4E aaↄ wúlɛ, Sↄdↄũdeↄ lìa Lↄtu kpɛ́i. Wɛ̃́lɛpi gↄ̃ɛↄ kã̀aa we míↄmiↄɛ, ɛ̀waasoↄ ń gbɛ̃zↄ̃ↄↄ píi. 5Aa lɛzù Lↄtuzi aa mɛ̀: Gbɛ̃́ pↄ́ pìla n bɛ oosiaↄ ku má ni? Bↄlɛwɛ̃ɛńnↄ wà ń dã̀akpa. 6Lↄtu bↄ̀ ń kĩ́i kpɛɛlɛ, à gbatà ń kpɛo 7à mɛ̀: Gbɛ̃́ↄ, ásu yãvãikɛo. 8Má nɛnↄɛnaↄ vĩ gbɛ̃ↄn pla aa gↄ̃ɛ dↄ̃o, má bↄlɛɛ́ńnↄ. Lá á yei à kɛńnↄ, ãma ásu yãe kɛ gbɛ̃́ɛ beeↄnɛo, asa aa pìla ma bɛɛ. 9Aa òɛ̀: Gowɛ̃ɛ we! Ɔ̃ aa mɛ̀ lↄ: Gbɛ̃́piá bↄ̀mↄɛ, ↄ̃ a ye kɛ wá yã́kpalɛkɛna ũa? Wá yãvãikɛnɛ dɛńla. Ɔ̃ aalɛ nↄnↄaaaàzi ń gbãao, aalɛ mↄ́ gba gbooi. 10Ɔ̃ gbɛ̃ↄn plapiↄ ↄbↄ̀ Lↄtu kũ̀ aa gɛ̃̀ò kpɛ́u, ↄ̃ aa zɛtà. 11Aa tò gbɛ̃́ pↄ́ kú kpɛɛlɛↄ vĩ̀akũ̀ nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ píi, ↄ̃ aalɛ zɛwɛɛlɛ e aa kpàsa. 12Gbɛ̃ↄn plapiↄ ò Lↄtuɛ: Dé ń ń vĩ la lↄi? Nɛgↄ̃ɛↄ, nɛnↄɛↄ, an gↄ̃kpamaↄ ń gbɛ̃́ pↄ́ dɛ n gbɛ̃́ ũ wɛ̃́lɛ guuↄ píi. Bↄlɛńnↄ, 13asa wa mↄ guɛ bee kaalɛiɛ. Yã́ sa pↄ́ wàlɛ o wɛ̃́lɛpideↄ musu yã́ gɛ̃̀ Dii swã́u, ↄ̃ à wá zĩ́ wɛ̃́lɛpi kaalɛi. 14Lↄtu bↄ̀ gɛ ò a nɛ́ↄ gↄ̃kpamaↄnɛ à mɛ̀: À fɛlɛ wà bↄlɛ, asa Dii a wɛ̃́lɛɛ beepi kaalɛ tiaɛ. Ɔ̃ aalɛ e àlɛ faaiboɛ. 15Kɛ́ gu dↄ̀ malaikapiↄ nàɛ Lↄtuwa aa mɛ̀: Fɛlɛ ǹ n na ń n nɛnↄɛna gbɛ̃ↄn plaɛↄ sɛ́lɛ bↄlɛńnↄ la, kɛ́ ńsu ga wɛ̃́lɛpi kaalɛa guuo yã́i. 16Kɛ́ Lↄtu lɛ́ bésebesenakɛ, Dii aà wɛ̃nagwà, ↄ̃ gbɛ̃ↄn plapiↄ aà kũ̀ a ↄwa ń aà nao ń aà nɛnↄɛ plaaↄ, aa bↄ̀lɛńnↄ wɛ̃́nkpɛ. 17Kɛ́ aa bↄ̀lɛńnↄ màa, ↄ̃ malaikapiↄ do ò Lↄtuɛ: Bàalɛ ǹ nzĩa misi. Ńsu ǹ n kpɛ gwao, ńsu zɛ guzulɛpiuo. Bàalɛ mipɛ gbɛ̀sĩsĩↄwa, kɛ́ ńsu gao yã́i. 18Ɔ̃ a ònɛ́: Aawo ma dii! N yã́ na! 19N mapi n zↄ̀blena wɛgwà, n gbɛ̃kɛkɛ̀mɛɛ maamaa, n ma mìsi. Ãma má fↄ̃ bàalɛ mà gbɛ̀sĩsĩpiↄ kĩ́i leo. E màↄ gɛ́ kái we, kaalɛpi a ma le mà gaɛ. 20Wɛ̃́lɛe gwa kee. Lá a kãi, má fↄ̃ bàalɛ mà le, mɛ́ wɛ̃́lɛ nɛ́naɛ. To mà bàasi mà ta we, míↄ aafia. A nɛ́naũ nolo? 21Ɔ̃ a òɛ̀: Ma n gba zɛ́ lↄ, má wɛ̃́lɛ pↄ́ ńlɛ opi kaalɛo. 22Bàalɛ ta we kpakpa, asa má yãe kɛ gĩao, e ǹ gɛ ǹ kaò we. A yã́ mɛ́ tò wà tↄkpà wɛ̃́lɛpiɛ Zoaa. 23Kɛ́ Lↄtu Zoaa lè, ĩatɛ̃ lɛ́ fɛlɛ, 24ↄ̃ Dii tò tɛ́ ń ĩatɛ̃gbↄ̃o bↄ̀ musu à kà Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄogu. 25À wɛ̃́lɛpiↄ kàalɛ ń ń gbɛ̃́ↄ ń guzulɛpio ń líↄ ń sɛ̃ↄ píi. 26Kɛ́ Lↄtu na a kpɛ gwà, ↄ̃ à gↄ̃̀ zɛa wisi gbɛ ũ. 27Kɛ́ gu dↄ̀, Ablahaũ fɛ̀lɛ kↄↄkↄↄ, à gɛ̀ gu pↄ́ á kúu yãa ń Diiopiu. 28Kɛ́ à Sↄdↄũ ń Gↄmↄↄo kĩ́i oi gwà ń guzulɛpio píi, a è tɛlu lɛ́ fɛlɛ tↄↄlɛ lán mua tɛluwa. 29Beewa kɛ́ Lua guzulɛ pↄ́ Lↄtu kuu wɛ̃́lɛↄ kàalɛ, Ablahaũ yã́ dↄ̀aàgu, ↄ̃ à Lↄtu bↄ̀ wɛ̃́lɛ pↄ́ á kàalɛpiↄ guu. 30Kɛ́ Lↄtu bↄ̀ Zoaa, à gɛ̀ zↄ̃̀lɛ gusĩsĩdeu ń a nɛnↄɛna plaaↄ, kɛ́ a kua Zoaa vĩa vĩ yã́i. Ɔ̃ à gɛ̀ ku gbɛ̀'ɛu ń a nɛnↄɛnapiↄ. 31Ɔ̃ Yↄ̃ ò Bãaɛ: Wá mae zikũ̀, mɛ́ gↄ̃ɛe ku bùsuu la à wúlɛwanↄ lá wì kɛwao. 32Mↄ wà vɛ̃ɛ kákaɛ̀, wí wúlɛaànↄ kɛ́ wà e wàↄ wá bui kũa aà sabai. 33Gwãasĩna bee aa vɛ̃ɛ kàkaɛ̀, ↄ̃ Yↄ̃ gɛ̀ wùlɛaànↄ. Lↄtu i dↄ̃ gↄↄ pↄ́ à wùlɛanↄ ge gↄↄ pↄ́ à fɛ̀lɛo. 34Kɛ́ gu dↄ̀ Yↄ̃ ò Bãaɛ: Ma wulɛ ń ma maeo gĩa. Wà vɛ̃ɛ kákaɛ̀ oosia lↄ, ní gɛ́ wúlɛiaànↄ sↄ̃, kɛ́ wà e wàↄ wá bui kũa aà sabai. 35Gwãasĩna bee lↄ aa vɛ̃ɛ kàkaɛ̀, ↄ̃ Bãa gɛ̀ wùlɛaànↄ. Lↄtu i dↄ̃ gↄↄ pↄ́ à wùlɛanↄ ge gↄↄ pↄ́ à fɛ̀lɛo. 36Màa Lↄtu nɛnↄɛ plaapiↄ kɛ̀ aa nↄsìaànↄ. 37Yↄ̃ nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Mↄabu. Aàpi mɛ́ Mↄabu bui pↄ́ kú e gbãↄ dezi sɛ̃́ia ũ. 38Bãa nɛ'ì gↄ̃ɛ ũ sↄ̃, ↄ̃ à tↄkpàɛ̀ Bɛ̃nami. Aàpi mɛ́ Amↄni bui pↄ́ kú e gbãↄ dezi sɛ̃́ia ũ.

will be added

X\